Job 20

¹Тоді відповідав Софар Наамитянин і сказав:

²Тому думки мої спонукають мене до відповіді, і через поспішність мою, що в мені.

³Я чув докір, що засоромлює мене; і дух розуму мого відповідає мені.

⁴Чи не знаєш ти того від давніх часів, від коли людина поставлена на землі,

⁵Що торжество злих короткотривале, і радість невірних — тільки на мить?

⁶Хоч би його висота піднялась до небес, і голова його торкалась хмар;

⁷Все ж таки він погине вічно, як його власний послід: які його бачили, скажуть: де він?

⁸Він літатиме як сон, і не буде знайдений; так, він буде виганяний як видіння нічне.

⁹Око, яке бачило його, більше його не побачить; і місце його більше його не спостерігатиме.

¹⁰Його діти будуть просити милості у бідних, і його руки повертатимуть його багатство.

¹¹Його кості сповнені юнацької сили його, але вона з ним мертва піде в пил.

¹²Хоч би безбожність була солодкою в його устах, хоч би він приховував її під своїм язиком,

¹³Хоч би він щадив її і не випускав, але тримав її в своєму устах;

¹⁴Все ж таки його їжа в нутрощах його перетворилась, це жовч аспідів у ньому.

¹⁵Багатство він ковтав, і повинен його вивернути; Бог виженеме його з його черева.

¹⁶Він сереше отруту аспідів; язик гадюки убиватиме його.

¹⁷Не дивитиметься він на струмки, на потоки меду і масла.

¹⁸Те, що він працював, повинен повернути і не проковтнути; за своїм добутком не радіватиме.

¹⁹Бо гнітив він і покидав бідних; насильницьки брав дім і не будував його.

²⁰Бо не знав спокою в нутрощах своїх, не врятує нічого з того, чим він насолджувався.

²¹Нічого не лишилось, що він не проковтнув би; тому його добробут не буде триватися.

²²У повноті його достатку буде в стісненні: рука кожного, хто в нещасті, прийде на нього.

²³Коли йому наповняти свій живіт, Бог пошле на нього запал гніву свого і пошле його на нього, коли він їсть.

²⁴Він втечу шукатиме від залізної зброї, і лук мідяний пройде його наскрізь.

²⁵Він витягне його, і вийде він з його тіла; так, блискуча вістрь вийде з його жовчі: жахи на нього.

²⁶Усяка темрява схована для його скарбів: вогонь, не раздимлюваний людиною, пожре його; спалить те, що лишилось в його наметі.

²⁷Небеса розкриватимуть його неправість, і земля повстане проти нього.

²⁸Приріст дому його піде; його добра розбіжатимуться в день гніву його.

²⁹Це доля людини нечестивої від Бога і спадщина, визначена йому Богом.