Job 2

¹І сталося на інший день, коли ангели прийшли предстати перед Господом, і сатана також прийшов з ними предстати перед Ним.

²І Господь сказав сатані: "Звідки ти прийшов?" І сатана відповів Господові: "З мандрування по землі та з ходіння туди-сюди по ній."

³І Господь сказав сатані: "Чи звернув ти увагу на раба Мого Іова? Немає подібного йому на землі; він бездоганний та праведний, чоловік, що боїться Бога і устерігається зла. І він все ще дотримується своєї доброчесності, хоча ти спонукав Мене проти нього, щоб погубити його безпричинно."

⁴І сатана відповів Господові: "Шкіра за шкіру! Усе, що має людина, вона дасть за своє життя.

⁵Але простягни Свою руку й вдарь його плоть і кості, і він неодмінно проклине Тебе в обличчя."

⁶І Господь сказав сатані: "Добре, тоді він у твоїх руках; але береги його життя."

⁷І сатана вийшов з присутності Господа та вразив Іова болючими виразами з підошви ніг його до темені його голови.

⁸І Іов взяв черепок, щоб скребти себе ним, і сидів серед попелу.

⁹І його дружина сказала йому: "Чи ти все ще дотримуєшся своєї доброчесності? Прокляни Бога й помри!"

¹⁰І він відповів їй: "Ти говориш як одна з безумних жінок. Чи будемо ми приймати добро від Бога й не приймати біду?" У всьому цьому Іов не згрішив устами своїми.

¹¹І коли трое друзів Іова, Еліфаз Теманянин, Білдад Шухеянин і Софар Наамеянин, почули про всі горі, які спали на нього, вони вийшли зі своїх домів та зустрілися разом за домовленістю, щоб піти й висловити йому співчуття й утішити його.

¹²Коли вони побачили його здалека, вони едва його пізнали; вони почали голосно плакати, розтерли свої одежі й посипали порохом голови свої.

¹³І вони сиділи на землі з ним сім днів і сім ночей. Ніхто не промовляв до нього ані слова, бо бачили, як велике його страждання.