John 19

¹Тоді Пилат взяв Ісуса і велів його бити.

²Воїни сплели венець із терну й поклали йому на голову. Одягли його в багряницю

³й підходили до нього знову й знову, говорячи: «Радуйся, царю юдейський!» І били його по обличчю.

⁴Пилат знову вийшов надворіч і сказав зібраним там юдеям: «Ось я виводжу його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в ньому жодної провини».

⁵Коли Ісус вийшов, носячи терновий венець і багряницю, Пилат сказав їм: «Ось людина!»

⁶Як тільки верховні священики та їхні помічники побачили його, вони закричали: «На хрест! На хрест!» Пилат відповів їм: «Беріть його самі й розп'ніть його. Бо я не знаходжу в ньому провини».

⁷Юдейські вожді наполягали: «У нас є закон, і за цим законом він повинен умерти, бо називав себе Сином Божим».

⁸Коли Пилат почув ці слова, він ще більше злякався,

⁹і повернувся у палац. «Звідки ти?» — запитав він Ісуса, але Ісус не дав йому відповіді.

¹⁰«Ти не говориш зі мною?» — сказав Пилат. «Невже ти не знаєш, що я маю владу звільнити тебе або розп'яти тебе?»

¹¹Ісус відповів: «Ти не мав би надо мною ніякої влади, якби вона не була дана тобі звисока. Тому той, хто видав мене тобі, гріх більший».

¹²З того часу Пилат старався звільнити Ісуса, але юдейські вожді кричали: «Якщо ти звільниш цю людину, ти не друг кесареві. Кожний, хто називає себе царем, противиться кесареві».

¹³Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на судилище на місці, звиклому Кам'яною Мощею (арамейською мовою Габбата).

¹⁴То був день приготування до Пасхи; була близько дванадцятої години. «Ось ваш цар!» — сказав Пилат юдеям.

¹⁵Але вони кричали: «Забери його! Забери його! На хрест з ним!» «Розп'яти вашого царя?» — запитав Пилат. «Ми не маємо царя, крім кесаря!» — відповіли верховні священики.

¹⁶Тоді Пилат видав йому Ісуса, щоб його розп'яти. І воїни взяли Ісуса.

¹⁷Несучи свій хрест, він вийшов на місце Черепа (арамейською мовою звиклое Голгофа).

¹⁸Там розп'яли його, і з ним двох інших — по одному з кожного боку, а Ісуса посередині.

¹⁹Пилат велів написати й прикріпити до хреста напис: ІСУС З НАЗАРЕТА, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ.

²⁰Багато юдеїв прочитали цей напис, бо місце, де розп'яли Ісуса, було близько від міста, і напис був написаний арамейською, латинською та грецькою мовами.

²¹Верховні священики юдейські протестували перед Пилатом: «Не пиши: "Цар юдейський", але що цей чоловік сказав: "Я цар юдейський"».

²²Пилат відповів: «Що я написав, те й написав».

²³Коли воїни розп'яли Ісуса, вони розділили його одежу на чотири частини, по одній для кожного, а плащаницю залишили цілою. Вона була без швів, виткана в одне ціле від верху до низу.

²⁴«Не розривай її, — сказали вони один одному. — Давай кинемо жереб, чия вона буде». Це сталося для виконання Письма, яке говорить: «Розділили мою одежу між собою і про мою плащаницю кидали жереб». Це й зробили воїни.

²⁵Біля хреста Ісуса стояли його мати, його матері сестра, Марія, дружина Клопи, й Марія Магдалина.

²⁶Коли Ісус побачив свою матір і біля неї учня, якого він любив, сказав матері: «Жінко, ось син твій!»

²⁷І сказав учневі: «Ось мати твоя!» І з того часу цей учень взяв її до себе в дім.

²⁸Потім, знаючи, що все вже завершилось, щоб виконалось Письмо, Ісус сказав: «Хочу пити».

²⁹Там стояв глечик з кислим вином. Вони змочили в ньому губку, наділи на гісопову гілку й піднесли до вуст Ісусу.

³⁰Коли Ісус отримав напиток, він сказав: «Совершилось!» І схилив голову й вдав духа.

³¹То був день приготування, і наступного дня було святкування суботи. Оскільки юдейські вожді не бажали, щоб тіла залишались на хрестах під час суботи, вони попросили Пилата переломити їм ноги й зняти тіла.

³²Тоді воїни прийшли й переломили ноги першому й другому, хто був розп'ятий з Ісусом.

³³Але коли вони прийшли до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то не переломили йому ноги.

³⁴Натомість один із воїв пробив копією бік Ісусу, і одразу вийшла кров і вода.

³⁵Той, хто це бачив, дав свідчення, і його свідчення істинне. Він знає, що говорить правду, щоб і ви вірували.

³⁶Це сталося для виконання Письма: «Жодна з його костей не буде переломлена»,

³⁷і як говорить інший відрізок Письма: «Вони дивитимуться на того, якого пробили».

³⁸Потім Йосип з Арімафеї, який був учнем Ісуса, але потай з причини страху перед юдеями, просив у Пилата взяти тіло Ісуса. З дозволу Пилата він пішов і взяв тіло.

³⁹До нього прийшов також Никодим, той, хто спочатку приходив до Ісуса вночі. Він приніс суміш мирри й алое, близько семидесяти п'яти фунтів.

⁴⁰Вони взяли тіло Ісуса й обгорнули його в льняне полотно зі спеціями, за звичаєм юдейського поховання.

⁴¹На місці, де розп'яли Ісуса, був сад, а в саду — новий гріб, у якому ніхто ще не був похований.

⁴²Оскільки то був день приготування юдеїв і гріб був поруч, вони поклали туди Ісуса.