John 1

¹На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

²Воно було в Бога на початку.

³Все через Нього стало, і без Нього нічого не стало з того, що стало.

⁴В Ньому було життя, і життя було світлом людей.

⁵І світло світить у темряві, і темрява його не осягла.

⁶Був чоловік, посланий від Бога, ім'я йому Іван.

⁷Він прийшов як свідок, щоб засвідчити про світло, щоб через нього всі повірили.

⁸Він сам не був світло, але прийшов, щоб засвідчити про світло.

⁹Було справжнє світло, яке просвітлює кожного, що приходить у світ.

¹⁰Він був у світі, і світ через Нього став, проте світ Його не пізнав.

¹¹Прийшов до Своїх, та Свої Його не прийняли.

¹²А всім, хто Його прийняв, тим, хто вірує в Його ім'я, дав Він право стати дітьми Божими—

¹³дітьми, народженими не від крові, не від плоті й не від волі чоловіка, але від Бога.

¹⁴І Слово стало тілом і мешкало серед нас. І ми бачили славу Його, славу Єдинородного від Отця, повного благодаті та істини.

¹⁵(Іван дав про Нього свідчення, кликнув і сказав: «Це Той, про Кого я казав: Той, що прийде після мене, став переді мною, бо був передо мною».)

¹⁶І з повноти Його взяли ми все, і благодать на благодать.

¹⁷Бо закон був даний через Мойсея; благодать і істина стали через Ісуса Христа.

¹⁸Бога ніхто ніколи не бачив; Єдинородний Син, що є в лоні Отця, Він розповів про Нього.

¹⁹І це є свідчення Іванове, коли иудеї послали до нього з Єрусалима священиків та левитів, щоб запитати його: «Хто ти?»

²⁰І він визнав, не заперечив, і визнав: «Я не Христос».

²¹І запитали його: «Хто ж ти? Ти Іллія?» Він сказав: «Я не». «Ти пророк?» Він відповів: «Ні».

²²Тоді сказали йому: «Хто ж ти, щоб ми дали відповідь тим, що послали нас? Що ти скажеш про себе?»

²³Він сказав: «Я голос кричущого в пустині: спрямуйте дорогу Господу, як сказав пророк Ісая».

²⁴А посланці були від фарисеїв

²⁵і запитали його, говорячи: «Чому ж ти хрещеш, якщо ти не Христос, не Іллія й не пророк?»

²⁶Іван їм відповів, кажучи: «Я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Якого ви не знаєте.

²⁷Він то Той, що прийде після мене, якому я не гідний розв'язати ремінь сандалі».

²⁸Це сталося в Вифаніїде, по той бік Йордану, де Іван хрестив.

²⁹Назавтра Іван бачить Ісуса, що йде до нього, і говорить: «Ось Агнець Божий, що снімає гріх світу!

³⁰Це Той, про Кого я казав: після мене йде Чоловік, що став передо мною, бо був передо мною».

³¹І я не знав Його; але щоб Він явлений був Ізраїлю, тому я й прийшов хрестити водою».

³²І Іван дав свідчення, кажучи: «Я бачив Духа, що сходив, немов голуба, з неба, і залишився на Ньому.

³³І я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кого ти побачиш Духа, що сходить і залишається на Ньому, то Той хрещить Святим Духом.

³⁴І я бачив і засвідчив, що Це — Син Божий».

³⁵Назавтра Іван стояв знову, і з ним два його учні.

³⁶І, глянувши на Ісуса, що йшов, сказав: «Ось Агнець Божий!»

³⁷І почули його два учні, що казав, і йшли за Ісусом.

³⁸Ісус же, обернувшись і бачачи, що вони йдуть за Ним, говорить їм: «Чого ви шукаєте?» Вони ж сказали Йому: «Рабі! (що означає: Учителю!) Де ти мешкаєш?»

³⁹Він говорить їм: «Приходьте й бачите». Вони прийшли й бачили, де Він мешкав, і в той день залишилися з Ним. Була як десята година.

⁴⁰Один з двох, що почули від Іванові і пішли за Ісусом, був Андрій, брат Симона Петра.

⁴¹Перше знайшов він свого брата Симона й говорить йому: «Ми знайшли Месію», що перекладається: Христос.

⁴²І привів його до Ісуса. Ісус, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Іонин; ти будеш званий Кіфа», що перекладається: камінь.

⁴³Назавтра Ісус хотів піти до Галилеї й знаходить Филипа. І говорить йому: «Йди за Мною».

⁴⁴Филип же був з Вифсаїди, з міста Андрія й Петра.

⁴⁵Филип знаходить Нафанаїла й говорить йому: «Того, про кого писав Мойсей у Законі й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосипа, з Назарета».

⁴⁶І сказав йому Нафанаїл: «Чи може щось добре бути з Назарета?» Филип говорить йому: «Приходь й бачи».

⁴⁷Ісус бачив Нафанаїла, що йде до Нього, і говорить про нього: «Ось істинний ізраїльтянин, в якому немає хитрощів».

⁴⁸Нафанаїл говорить Йому: «Звідки Ти мене знаєш?» Ісус відповів та сказав йому: «Перш ніж Филип тебе позвав, коли ти був під смоковницею, Я видів тебе».

⁴⁹Нафанаїл відповів Йому: «Рабі! Ти — Син Божий, Ти — Цар ізраїльський».

⁵⁰Ісус відповів та сказав йому: «Тому що Я сказав тобі: я видів тебе під смоковницею, ти вірує? Більше за це будеш ти видіти».

⁵¹І говорить йому: «Істинно, істинно кажу вам: будете видіти небо відкрите й ангелів Божих, що сходять і сходяться над Сином Людським».