John 9

¹І коли він йшов далі, він побачив людину, сліпу від народження.

²І його учні запитали його, кажучи: Учителю, чи це за гріх цієї людини, чи за гріх його батька й матері, що він сліпий від народження?

³Ісус відповів: Це ні за гріх цієї людини, ні за гріх його батька й матері; це сталося для того, щоб явні були діла Божі в ньому.

⁴Поки день, ми повинні творити діла того, хто послав мене; приходить ніч, коли ніхто не може працювати.

⁵Поки я в світі, я є світло світу.

⁶Сказавши це, він змішав землю зі слиною й намазав цим землю на очі сліпого,

⁷І сказав йому: Піди, умийся в купелі Силоам (що означає послано). Він піщов, умився й повернувся, можучи бачити.

⁸Тоді сусіди й ті, хто раніше бачив його, як він просив милостиню, сказали: Чи не той це самий, хто сидів і просив?

⁹Одні казали: це він; інші казали: ні, але він на нього схожий. Він же казав: це я.

¹⁰Тоді вони запитали його: Як же розкрилися твої очі?

¹¹Він відповів: Людина, названа Ісусом, змішала землю зі слиною й намазала мені очі й сказала: піди в Силоам і умийся. Я піщов, умився й став бачити.

¹²І вони сказали йому: Де він? Він відповів: Я не знаю.

¹³Вони привели до фарисеїв того, хто був сліпий.

¹⁴Але той день, коли Ісус змішав землю й розкрив йому очі, була субота.

¹⁵Тоді фарисеї знову запитали його, як він став бачити. Він сказав їм: Він намазав мені землю на очі, й я умився, й тепер бачу.

¹⁶Тоді деякі з фарисеїв казали: ця людина не від Бога, бо не дотримується суботи. Інші казали: як грішник може творити такі чудеса? І була між ними розбіжність.

¹⁷Вони знову запитали сліпого: що ти скажеш про того, хто розкрив тобі очі? Він відповів: він пророк.

¹⁸Але юдеї не вірили, що він був сліпий й став бачити, доки не покликали батька й матір цієї людини, очі якої розкрилися,

¹⁹І запитали їх, кажучи: це ваш син, про якого ви кажете, що він сліпий від народження? як же він тепер бачить?

²⁰Його батько й матір відповіли й казали: ми знаємо, що це наш син й що він сліпий був від народження;

²¹Але як він тепер бачить, ми не знаємо; і хто розкрив йому очи, ми не знаємо. Запитайте його; він дорослий, нехай сам говоритиме про себе.

²²Це вони сказали тому, що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, що якщо хто признає його Христом, то буде відлучений від синагоги.

²³Тому його батько й матір сказали: він дорослий, запитайте його.

²⁴Тоді вони вдруге покликали того, хто був сліпий, й сказали йому: віддай славу Богу; ми знаємо, що ця людина грішник.

²⁵Він відповів: грішник він чи ні, я не знаю; одне я знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.

²⁶Тоді вони запитали його: що він зробив тобі? як він розкрив тобі очи?

²⁷Він відповів їм: я вже вам казав, й ви не слухали; чому ж ви знову хочете це чути? чи й ви хочете стати його учнями?

²⁸І вони лаялись йому й казали: ти його учень, а ми учні Мойсея.

²⁹Ми знаємо, що Бог говорив Мойсею; але цей, ми не знаємо, звідки він.

³⁰Той відповів їм: це й дивно, що ви не знаєте, звідки він, а він розкрив мені очи.

³¹Ми знаємо, що Бог не слухає грішників; але якщо хто богобійний й творить волю його, того Бог слухає.

³²З початку світу не чути, щоб хто розкрив очи сліпому від народження.

³³Якби цей не був від Бога, він не міг би нічого робити.

³⁴Вони відповіли й казали йому: ти весь народився в гріхах, й ти навчаєш нас? І вони вигнали його з синагоги.

³⁵Ісус почув, що його вигнали, й, зустрівши його, сказав: ти віруєш у Сина людського?

³⁶Той відповів: а хто він, Господи? скажи мені, щоб я вірував у нього.

³⁷Ісус сказав йому: ти його бачив; це той, хто говорить з тобою.

³⁸Той сказав: я вірую, Господи. І він поклонився йому.

³⁹І Ісус сказав: я прийшов у цей світ для суду, щоб ті, які не бачать, бачили, й ті, які бачать, сліпли.

⁴⁰І деякі з фарисеїв, які були з ним, почули це й сказали йому: невже й ми сліпі?

⁴¹Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали би гріха; але тепер ви кажете: ми бачимо, тому гріх ваш лишається.