Jonah 4

¹І це було дуже прикро Йонаві — велике зло — і він був цим незадоволений;

²і молився він до Господа, і сказав: `Молю Тебе, Господе, чи не це було моє слово, коли я був у своїй землі? — тому я поспішив утекти до Фарсису — що я знав, що Ти `єси' Бог милосердний та щедрий, повільний до гніву й багатий у благодаті, і каєшся про зло?

³І тепер, Господе, прошу, візьми душу мою від мене, бо краще `моя' смерть, ніж моє життя'.

⁴І Господь сказав: `Чи те, що ти чинив добро, огорчує тебе?'

⁵І Йона вийшов з міста, і сів на сході від міста, і зробив собі там намет, і сидів під ним у тіні, доки не побачить, що буде з містом.

⁶І Господь Бог призначив гарбуз, і вирощував його над Йоною, щоб утінити його голову, щоб визволити його від його страждання, і Йона радів з гарбуза `з' великою радістю.

⁷І Бог призначив червяка на світанку наступного дня, і вінударив гарбуз, і той засох.

⁸І сталося, при сходженні сонця, що Бог призначив гарячий східний вітер, і сонце вдарило на голову Йони, і він занепав, і просив душу свою умерти, і сказав: `Краще `моя' смерть, ніж моє життя'.

⁹І Бог сказав до Йони: `Чи то, що ти чинив добро з гарбуза, огорчує тебе?' і він сказав: `Робити добро огорчує мене — до смерті'.

¹⁰І Господь сказав: `Ти мав змиління над гарбузом, над яким ти не працював, й не вирощував його, який син ночі був, і син ночі загинув,

¹¹а Я — хіба не Я повинен мати змиління над Ніневією, великим містом, у якому більше дванадцяти мирій людей, які не знають між правою рукою їхньою й лівою — й багато худоби!'