Joshua 22

¹Тоді Йошуа покликав рувимлян, гадитів та половину колінаМанасія,

²і сказав їм: ви виконали все, що наказав вам Мойсей, слуга Господній, і слухалися мого голосу у всьому, що я вам наказував:

³ви не залишили своїх братів усі ці дні до сьогодні, але дотримувалися закону заповіді Господа, Бога вашого.

⁴І тепер Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як Він їм говорив: тому тепер повертайтесь і йдіть до наметів ваших, до землі володіння вашого, яку дав вам Мойсей, слуга Господній, за річкою Йордан.

⁵Тільки дуже дбайте виконувати заповідь і закон, які наказав вам Мойсей, слуга Господній: любіть Господа, Бога вашого, і ходіть усіма шляхами Його, і дотримуйтесь заповідей Його, і тримайтесь Його, і служіть Йому всім серцем вашим і всією душею вашою.

⁶І Йошуа благословив їх і відпустив їх; і вони пішли до наметів своїх.

⁷Одній половині колінаМанасія дав Мойсей спадщину в Башані; а іншій половині дав Йошуа серед братів їх за річкою Йордан на заході; більше того, коли Йошуа відпустив їх до наметів їх, він їх благословив,

⁸і сказав їм: повертайтесь до наметів ваших з великим багатством, з дуже багато худобою, з сріблом і золотом, і мідю, і залізом, і з дуже багато одягом: розділіть здобич ворогів ваших з братами вашими.

⁹І сини Рувима, і сини Гада, і половина колінаМанасія повернулися й відійшли від синів Ізраїлю від Шилоху, що в землі Ханаанській, щоб піти до землі Гілеаду, до землі володіння їх, якою вони володіли, за розпорядженням Господа через Мойсея.

¹⁰І коли вони прийшли до біля річки Йордан, що в землі Ханаанській, сини Рувима, і сини Гада, і половина колінаМанасія збудували там жертівник біля Йордану, велич жертівника для видимості.

¹¹І сини Ізраїлю почули, що кажуть: ось сини Рувима, і сини Гада, і половина колінаМанасія збудували жертівник перед землею Ханаанською, біля річки Йордан, на боці синів Ізраїлю.

¹²І коли сини Ізраїлю почули про це, вся громада синів Ізраїлю зібралася в Шилохі, щоб піти проти них на війну.

¹³І сини Ізраїлю послали до синів Рувима, і до синів Гада, і до половини колінаМанасія до землі Гілеаду Фінеса, сина священика Елеазара,

¹⁴і з ним десять князів, одного князя від дому батьків на кожне з племен Ізраїлю; і кожен з них був головою дому батьків свого серед тисяч Ізраїлю.

¹⁵І вони прийшли до синів Рувима, і до синів Гада, і до половини колінаМанасія, до землі Гілеаду, і говорили з ними, кажучи:

¹⁶Так каже вся громада Господня: яке це переступлення, яке вичинили ви проти Бога Ізраїлю, щоб відвернутися сьогодні від слідування за Господом, збудувавши для себе жертівник, щоб сьогодні розпочати повстання проти Господа?

¹⁷Чи недостатньо для нас беззаконня Пеорського, від якого ми не очистилися аж до цього дня, хоча й була язва на громаді Господній,

¹⁸що ви повинні сьогодні відвернутися від слідування за Господом? І буде, якщо ви сьогодні повстанете проти Господа, то завтра Він розгнівається на всю громаду Ізраїлю.

¹⁹Однак, якщо земля володіння вашого нечистая, то перейдіть до землі володіння Господнього, де перебуває скинія Господня, і оберіть собі спадщину серед нас; але не повставайте проти Господа і не повставайте проти нас, будуючи собі жертівник крім жертівника Господа, Бога нашого.

²⁰Чи не вчинив переступлення Ахан, син Зеры, стосовно того, що присвячене, і гнів спав на всю громаду Ізраїлю? І той чоловік загинув не один у своєму беззаконні.

²¹Тоді сини Рувима, і сини Гада, і половина колінаМанасія відповіли і говорили до голів тисяч Ізраїлю:

²²Бог, Бог Господь, Бог, Бог Господь, Він знає; і Ізраїль він матиме знати: якщо це у повстанні, або якщо у переступленні проти Господа (не спасай нас в цей день,)

²³що ми збудували собі жертівник, щоб відвернутися від слідування за Господом; або щоб приносити на ньому всепаління, або хлібне приношення, або щоб приносити мирні жертви на ньому, нехай Сам Господь вимагає відповіді;

²⁴і якщо ми не вчинили це з побоювання і з метою, кажучи: у майбутньому дні вші діти ваші можуть говорити дітям нашим, кажучи: що вам до Господа, Бога Ізраїлю?

²⁵бо Господь зробив річку Йордан межею між нами і вами, діти Рувима і діти Гада; у вас немає частини в Господі: так діти ваші можуть примусити дітей наших припинити боязнь Господа.

²⁶Тому ми сказали: дозвольте нам тепер збудувати собі жертівник, не для всепалення й не для жертви:

²⁷але він буде свідком між нами і вами, і між поколіннями нашими після нас, що ми можемо служити Господу перед Ним з нашими всепаленнями, і з жертвами нашими, і з мирними жертвами нашими; щоб діти ваші не говорили дітям нашим у майбутньому часі: ви не маєте частини в Господі.

²⁸Тому ми сказали: буде, коли вони так говоритимуть до нас або до поколінь наших у майбутньому часі, то ми скажемо: ось подобище жертівника Господня, який зробили батьки наші, не для всепалення й не для жертви; але він свідок між нами і вами.

²⁹Хай буде далеко від нас повставати проти Господа й відвертатися сьогодні від слідування за Господом, будуючи жертівник для всепалення, для хлібного приношення або для жертви, крім жертівника Господа, Бога нашого, що перед Його скинією.

³⁰І коли священик Фінеас, і князі громади, голови тисяч Ізраїлю, що були з ним, почули слова, які говорили сини Рувима, і сини Гада, і сини Манасія, це сподобалося їм добре.

³¹І Фінеас, син священика Елеазара, сказав синам Рувима, і синам Гада, і синам Манасія: сьогодні ми знаємо, що Господь посередину нас, бо ви не вчинили цього переступлення проти Господа: тепер ви спасли синів Ізраїлю з руки Господа.

³²І Фінеас, син священика Елеазара, і князі повернулися від синів Рувима, і від синів Гада, з землі Гілеаду, до землі Ханаанської, до синів Ізраїлю, й принесли їм відповідь.

³³І справа сподобалася синам Ізраїлю; і сини Ізраїлю благословили Бога, і не говорили більше про те, щоб іти проти них на войну, щоб знищити землю, у якій мешкали сини Рувима й сини Гада.

³⁴І сини Рувима, і сини Гада назвали жертівник Едом: бо, сказали вони, він свідок між нами, що Господь Бог.