Joshua 2

¹І послав Ісус, син Нунів, із Шіттіму двох людей як шпигунів таємно, кажучи: Ідіть, оглядніть землю й Єрихон. І вони пішли й увійшли в дім блудниці, імя якій була Раав, і лягли там.

²І доповідано було цареві Єрихонському, кажучи: Ось люди з синів Ізраїлевих прийшли сюди ввечері, щоб розвідати землю.

³І послав цар Єрихонський до Раав, кажучи: Виведи людей, які прийшли до тебе й увійшли в твій дім, бо вони прийшли розвідати всю землю.

⁴І взяла жінка двох людей й сховала їх; і сказала: Так, люди прийшли до мене, але я не знала, звідки вони.

⁵І сталося близько часу затворення ворота, коли було темно, що люди вийшли; куди пішли люди, я не знаю: переслідуйте їх поспішно, бо ви їх наздоженете.

⁶Але вона піднесла їх на дах і сховала їх серед стебел льону, які вона розклала на даху.

⁷І люди переслідували їх у напрямку до Йордану аж до бродів: й щойно ті, які переслідували їх, вийшли, вони затворили ворота.

⁸І перше ніж вони лягли спати, вона піднялася до них на дах.

⁹І сказала вона до людей: Я знаю, що Господь дав вам цю землю, й що страх перед вами впав на нас, й що всі жителі землі топляться перед вами.

¹⁰Бо ми чули, як Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вийшли з Єгипту; і що ви зробили двом царям аморейським, які були за Йорданом, Сихону й Огу, яких ви вповні знищили.

¹¹І як тільки ми почули, то серця наші розтанули, й не залишилося духу в жодній людині через вас: бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небі вгорі й на землі внизу.

¹²Тепер же, моліся вам, поклянітеся мені Господом, що як я обійшлася з вами ласкаво, то й ви обійдетесь ласкаво з домом отця мого й дасте мені істинний знак.

¹³І що ви збережете живими мого отця й матір, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що у них є, й визволите наші душі від смерті.

¹⁴І сказали їй люди: Наша душа за вас, якщо ви не розголосите цієї справи нашої; й станеться, коли Господь дасть нам землю, що ми обійдемося з тобою ласкаво й правдиво.

¹⁵Тоді вона спустила їх мотузком через вікно, бо її дім був при стіні міста, й вона мешкала при стіні.

¹⁶І сказала вона їм: Йдіть у гірку, щоб переслідувачі не натрапили на вас; і сховуйтеся там три дні, поки переслідувачі не повернуться: а потім можете йти своєю дорогою.

¹⁷І сказали їй люди: Ми будемо вільні від цієї присяги, яку ти нас змусила дати.

¹⁸Ось, коли ми вступимо в землю, ти перев'яжеш цей червоний шнур у вікні, з якого ти нас спустила; і ти зберемеш до себе в дім свого отця, й матір, й братів, й весь дім отця твого.

¹⁹І станеться, що хто вийде з дверей твого дому на вулицю, його кров буде на його голові, й ми будемо вільні; а хто буде з тобою в домі, його кров буде на нашій голові, якщо яка рука буде на ньому.

²⁰Але якщо ти розголосиш цю справу нашу, то ми будемо вільні від присяги, яку ти нас змусила дати.

²¹І сказала вона: Як ви сказали, так і будь. І відпустила вона їх, і вони пійшли; і перев'язала вона червоний шнур у вікні.

²²І вони пішли й прийшли на гору, й перебували там три дні, поки переслідувачі не повернулися; а переслідувачі шукали їх по всій дорозі, але не знайшли їх.

²³Тоді обидва люди повернулися, й спустилися з гори, й перейшли, й прийшли до Ісуса, сина Нунівого; і розповіли йому все, що трапилося їм.

²⁴І сказали вони Ісусові: Воістину Господь видав в руки нам всю землю; і більш того, всі жителі землі топляться перед нами.