Joshua 8

¹І сказав Господь до Ісуса: не бійся й не страшися; візьми з собою всіх людей військових і встань, піди до Гая; ось Я віддав до рук твоїх царя Гаю та й народ його, і місто його, і землю його;

²і зроби Гаю та царю його те ж саме, що зробив Єрихону та царю його; тільки здобич його та худобу його забирайте собі на добич; влаш засідку для міста позаду нього.

³І встав Ісус й усі люди військові, щоб піти до Гаю; і Ісус виділив тридцять тисяч чоловіків, сильних воїнів, і послав їх вночі.

⁴І наказав їм, говорячи: ось ви будете в засідці проти міста позаду міста; не відходьте дуже далеко від міста, але будьте всі готові:

⁵а я й увесь народ, що зі мною, наблизимося до міста. І буде, коли вони вийдуть нам назустріч, як удруге, то ми будемо тікати перед ними;

⁶тоді вони вийдуть слідом за нами, доки ми не відтягнемо їх від міста; бо кажуть вони: вони тікають перед нами, як удруге; так ми будемо тікати перед ними;

⁷а ви встанете з засідки й оволодієте містом; бо Господь, Бог ваш, віддасть його в руку вашу.

⁸І буде, коли ви оволодієте містом, то підпаліть місто вогнем; за словом Господнім робитимете; ось Я наказав вам.

⁹І послав їх Ісус; вони пішли в засідку й засідли між Бетелем та Гаєм, на захід від Гаю; а Ісус переночував у той час серед народу.

¹⁰І встав Ісус рано вранці й зібрав народ, і піднявся він та старійшини Ізраїльські перед народом до Гаю.

¹¹І весь народ, люди військові, що були з ним, піднялися й наблизилися, і прийшли перед місто, й розбили табір на північній стороні від Гаю; між ним та Гаєм була долина.

¹²І взяв він близько п'яти тисяч чоловіків і розставив їх в засідці між Бетелем та Гаєм, на захід від міста.

¹³І розставили народ, увесь обіз, що був на північній стороні від міста, і їхніх засідників, що були на західній стороні від міста; а Ісус пішов у той час в середину долини.

¹⁴І сталось, коли царь Гаю побачив це, то поспішив і встав рано, і вийшли люди міста на зустріч Ізраїлю в біль, він та весь його народ у встановлений час перед долиною Йордану; але він не знав, що засідка була проти нього позаду міста.

¹⁵І вкинувся Ісус та весь Ізраїль перед ними, і тікали дорогою пустині.

¹⁶І скупився весь народ, що був у місті, щоб переслідувати їх; і переслідували вони Ісуса й були відтягнені від міста.

¹⁷І не залишилось ні одної людини в Гаї чи Бетелі, яка б не вийшла слідом за Ізраїлем; і залишили вони місто відкритим і гналися слідом за Ізраїлем.

¹⁸І сказав Господь до Ісуса: протягни списа, що у твоїй руці, до Гаю; бо Я віддам його до рук твоїх. І протягнув Ісус списа, що був у руці його, до міста.

¹⁹І швидко встала засідка з місця свого й побігла, як тільки він протягнув руку, й увійшла до міста й оволоділа ним; і поспішили й підпалили місто вогнем.

²⁰І коли люди Гаю обернулись позаду, то побачили й, ось дим міста піднявся до неба, і не було їм змоги тікати туди чи сюди; й народ, що тікав у пустню, обернувся проти переслідувачів.

²¹І як побачили Ісус та весь Ізраїль, що засідка взяла місто й дим міста піднявся, то обернулися й побили людей Гаю.

²²А інші вийшли з міста проти них; і опинилися вони серед Ізраїлю, частина з одного боку, частина з другого; й побили їх так, що не залишили ні одного уцілілого й втікача.

²³А царя Гаю взяли живим й привели до Ісуса.

²⁴І сталось, коли Ізраїль закінчив вбивати всіх жителів Гаю в полі й у пустні, куди переслідували їх, й усі вони впали під мечем, поки не були винищені, то весь Ізраїль повернувся до Гаю й побив його мечем.

²⁵І всіх, хто впав того дня, як чоловіків, так і жінок, було дванадцять тисяч, усі люди Гаю.

²⁶Бо Ісус не скорочував руки своєї, якою протягав списа, доки не винищив цілком всіх жителів Гаю.

²⁷Тільки худобу й здобич того міста взяв собі Ізраїль на добич, за словом Господнім, яке Він наказав Ісусу.

²⁸І спалив Ісус Гай і зробив його вічною купою, пустком, аж до цього дня.

²⁹А царя Гаю повісив на дерево до вечора; а на заході сонця наказав Ісус, і зняли тіло його з дерева й кинули його при вході до брами міста й нагромадили над ним велику купу каменів, яка є аж до цього дня.

³⁰Тоді збудував Ісус жертівник Господу, Богу Ізраїльському, на горі Еваль,

³¹як наказав Мойсей, раб Господній, синам Ізраїльським, як написано в книзі закону Мойсеєвого, жертівник з необтісаних каменів, на яких не піднімав ніхто заліза; й приносили на ньому всесожжені жертви Господу й приносили жертви миру.

³²І написав там на каменях копію закону Мойсеєвого, який він написав перед синами Ізраїльськими.

³³І весь Ізраїль й старійшини його, й судді його, й писці його, стояли по обидва боки ковчега перед священниками-левитами, що носили ковчег завіту Господнього, як прибулі, так і вроджені; половина їх перед гором Гарізім, а половина їх перед гором Еваль; як наказав Мойсей, раб Господній, спочатку благословити народ Ізраїльський.

³⁴І потім прочитав усі слова закону, благословення й прокляття, все, що написано в книзі закону.

³⁵Не було ні одного слова з усіх, що наказав Мойсей, яке б не прочитав Ісус перед усім зібранням Ізраїльським, та й перед жінками, й перед малими дітьми, та й перед прибулими, що були серед них.