Judges 16

¹Самсон пішов до Гази й побачив там блудницю й увійшов до неї.

²Газитянам сказали: Самсон прийшов сюди. Вони оточили його й влаштували засідку для нього в усі ночі при воротах міста й були тихі всю ніч, кажучи: Чекатимемо до світанку, тоді вб'ємо його.

³Самсон лежав до півночі, й о півночі встав та схопив двері міських воріт і два стовпи, й виривши їх разом із засувом, поклав собі на плечі й піднявся на вершину гори, яка перед Хевроном.

⁴Після того він полюбив жінку в долині Сорик, яку звали Далила.

⁵Філістимські князі прийшли до неї та сказали їй: Спокуси його й подивись, у чому його велика сила й як би нам здолати його, щоб пов'язати його та мучити його; і ми дадимо кожний тобі по тисячі сто срібних.

⁶Далила сказала Самсону: Скажи мені, будь ласка, у чому твоя велика сила й чим можна тебе пов'язати, щоб мучити тебе.

⁷Самсон сказав їй: Якщо пов'яжуть мене сімома зеленими верствами, які ніколи не сохли, то я буду слабий та стану як звичайна людина.

⁸Тоді філістимські князі принесли їй сім зелених верстав, які не були сухі, і вона пов'язала ним його.

⁹Тепер люди влаштували засідку в кімнаті, яка була при ній. Вона сказала йому: Філістимляни на тебе, Самсоне! Він розірвав верстави, як рветься пакля, яка торкнеться вогню. І його сила не була розкрита.

¹⁰Далила сказала Самсону: Ось ти насмішив мене й сказав мені неправду; тепер скажи мені, будь ласка, чим можна тебе пов'язати.

¹¹Він сказав їй: Якщо тільки пов'яжуть мене новими мотузами, які не піддавалися роботі, то я буду слабий та стану як звичайна людина.

¹²Тоді Далила взяла нові мотузи й пов'язала його ними, і сказала йому: Філістимляни на тебе, Самсоне! Люди в засідці були в кімнаті. Він розірвав їх зі своїх рук, як нитку.

¹³Далила сказала Самсону: Досі ти насмішив мене й сказав мені неправду; скажи, чим можна тебе пов'язати. Він сказав їй: Якщо ти сплетеш сім кіс мої голови з тканиною.

¹⁴Вона укріпила це колком й сказала йому: Філістимляни на тебе, Самсоне! Він прокинувся з сну й вирвав колок намету й тканину.

¹⁵Вона сказала йому: Як ти можеш говорити: люблю тебе, коли твоє серце не зі мною? Ти три рази насмішив мене й не розповів мені, у чому твоя велика сила.

¹⁶Через те, що вона докучала йому щодня своїми словами й наполягала, його душа розпалилася до смерті.

¹⁷Він розповів їй усе своє серце й сказав їй: На моїй голові ніколи не побував жидак, бо я назиреєм Божим з утроби матері моєї. Якщо я буду обритий, то моя сила відійде від мене, і я стану слабим та буду як кожна інша людина.

¹⁸Коли Далила побачила, що він розповів їй усе своє серце, вона послала й покликала філістимських князів, кажучи: Прийдіть цей раз, бо він розповів мені усе своє серце. І філістимські князі прийшли до неї й принесли срібло у своїх руках.

¹⁹Вона засинула його у себе на колінах; і вона покликала чоловіка й обрила сім кіс його голови; вона почала мучити його, і його сила відійшла від нього.

²⁰Вона сказала: Філістимляни на тебе, Самсоне! Він прокинувся з сну й сказав: Я вийду, як раніше, й вільно струсну себе. Та він не знав, що Господь відійшов від нього.

²¹Філістимляни схопили його й видавили йому очі; вони привели його до Гази й пов'язали його мідними кайданами; і він розмелював у в'язниці.

²²Але волосся на його голові почало рости знову, коли він був обритий.

²³Філістимські князі зібралися разом, щоб принести велику жертву Дагону, своєму богові, й веселитися; бо вони говорили: Наш бог віддав у нашу руку Самсона, нашого ворога.

²⁴Коли люди побачили його, вони вихвалили свого бога; бо вони говорили: Наш бог віддав у нашу руку нашого ворога й того, хто руйнував нашу землю, того, що вбив багатьох із нас.

²⁵І коли їх серця були веселі, вони сказали: Покличте Самсона, щоб він розважав нас. Вони покликали Самсона з в'язниці; і він розважав перед ними. Вони поставили його між стовпів;

²⁶і Самсон сказав хлопцеві, який тримав його за руку: Дай мені можливість дотягнутися до стовпів, на яких стоїть дім, щоб я міг опертися на них.

²⁷Тепер дім був повний чоловіків та жінок; і всі філістимські князі були там; і на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, які дивилися, як Самсон розважав.

²⁸Самсон заголосив до Господа й сказав: Господи Боже, прошу, помни мене й дай мені силу, прошу, ще цей раз, Боже, щоб я відомстив філістимлянам за мої два ока.

²⁹Самсон схопив два середніх стовпи, на яких стояв дім, і спирався на них, одного правою рукою й другого лівою.

³⁰Самсон сказав: Нехай я помру з філістимлянами. Він накренився зі всією своєю силою; і дім упав на князів та на весь люд, який був у ньому. Так загиблих, яких він убив при своїй смерті, було більше, ніж тих, яких він убив під час свого життя.

³¹Тоді його брати й весь дім його батька спустилися, узяли його, піднялися та поховали його між Цораю та Естаолом у похованні Маноя, свого батька. Він судив Ізраїль двадцять років.