Judges 6

¹І діті Ізраїльські робили зло перед очима Господа; і Господь видав їх у руку Мідіянітян на сім років.

²І Мідіян став сильніший за Ізраїль; і через Мідіянітян діті Ізраїльські робили собі печери в горах, і схованки в скелях, і укріплення.

³І коли Ізраїль засівав своє зерно, то приходили Мідіяніти і Амалекіти і люди Сходу проти них;

⁴І становилися станом проти них; і брали весь урожай землі аж до Гази, і не було їжі в Ізраїлі, ні овець, ні волів, ні ослів.

⁵Бо приходили вони з волами своїми і з намітами своїми; приходили як сарана за числом; і верблюди їхні були без числа; і приходили на землю, щоб спустошити її.

⁶І Ізраїль був у великій потребі через Мідіян; і вопль дітей Ізраїльських піднявся до Господа.

⁷І коли вопль дітей Ізраїльських через Мідіян дійшов до Господа,

⁸То Господь послав пророка до дітей Ізраїльських, який сказав їм: Так каже Господь, Бог Ізраїльський: Я вивів вас з Єгипту, з дому рабства;

⁹І видав вас з руки єгиптян і з руки всіх, хто вам утискав, і виганяв їх перед вами, і дав вам землю їхню;

¹⁰І сказав вам: Я Господь, Бог ваш; не поклоняйтеся богам аморейським, у землі яких ви живете; але ви не послухалися голосу Мого.

¹¹І Ангел Господній прийшов і сів під дубом в Офрі, що належав Йоашу Езріту; а син його Гідеон молотив пшеницю у точилі, щоб приховати від Мідіянітян.

¹²І Ангел Господній явився йому і сказав: Господь з тобою, мужу хоробрий!

¹³І сказав йому Гідеон: О пане мій! якщо Господь з нами, то чому все це спало на нас? І де всі чудеса Його, про які розповідали нам отці наші, кажучи: невже не вивів нас Господь з Єгипту? Але тепер Господь покинув нас і видав нас у руку Мідіяну.

¹⁴І Господь повернувся до нього та сказав: Іди з цією силою твоєю, і спаси Ізраїль з руки Мідіяну; невже не Я посилаю тебе?

¹⁵І сказав йому Гідеон: О Господи! як я спасу Ізраїль? От, сім моє найменше в Манасії, і я найменший у домі отця мого.

¹⁶І сказав йому Господь: бути тобі, що Я з тобою; і ти поб'єш Мідіянітян, як одну людину.

¹⁷І сказав йому Гідеон: якщо знайшов я благодать в очах твоїх, то дай мені знак, що Ти говориш зі мною.

¹⁸Не відходь звідсіль, доки я не принесу дара свого та не покладу його перед Тобою. І він сказав: Я почекаю твого повернення.

¹⁹І Гідеон увійшов і приготував козля та одну ефу борошна для опрісників; м'ясо він вклав у кошик, а бульйон, у якому варилося м'ясо, виліз у горщик, і виніс це до Нього під дуб, і поставив Йому.

²⁰І Ангел Божий сказав йому: Візьми м'ясо та опрісники та поклади на той камінь там, і вили на них бульйон. І він зробив так.

²¹І Ангел Господній простяг палицю, що була в його руці, та доторкнувся нею м'яса й опрісників, і вийшов вогонь з каменю та спалив м'ясо й опрісники, а Ангел Господній виник з очей його.

²²Тоді Гідеон зрозумів, що це був Ангел Господній; і Гідеон сказав: Ах, Господи мій Боже! я бачив Ангела Господня обличчям до обличчя!

²³І сказав йому Господь: Мир тобі; не бійся; ти не помреш.

²⁴І Гідеон збудував там жертовник Господеві та назвав його Господь-мир; він стоїть у Офрі Езріта до цього дня.

²⁵Тієї ж ночі сказав йому Господь: Візьми слугу свого бика, семирічного бика, і розбий жертовник Ваала, що належить батькові твоєму, і священне дерево при ньому зруби.

²⁶І збудуй жертовник Господеві, Богові своєму, на верху цієї скелі в порядку; і візьми бика та принеси його у жертву спалення деревом священного дерева, що ти зрубав.

²⁷І Гідеон взяв десять слуг своїх і зробив так, як сказав йому Господь; але боячись робити це вдень через людей батька свого та людей міста, він зробив це вночі.

²⁸І коли люди міста встали рано о ранку, то бачили, що жертовник Ваала розбитий, і священне дерево, що було при ньому, зрубано, і бик принесений у жертву на новоспорудженому жертовнику.

²⁹І сказали один одному: Хто зробив це? І розпитавши та розшукавши, сказали: Гідеон, син Йоаша, зробив це.

³⁰І сказали люди міста Йоашеві: Виведи сина свого, щоб він був умертвлений, бо він розбив жертовник Ваала й зрубав священне дерево при ньому.

³¹І сказав Йоаш усім, хто нападав на нього: Чи ви хочете захищати Ваала? чи ви хочете його спасати? Хто буде захищати його, той буде умертвлений до світанку; якщо він бог, то нехай він сам захищає себе, коли його жертовник розбитий.

³²Тому того дня він назвав його Єрубаалом, кажучи: Нехай Ваал засуджує його, тому що його жертовник розбитий.

³³І всі Мідіяніти й Амалекіти й люди Сходу зібралися, і перейшли, і розташувалися станом у долині Їзрееля.

³⁴І дух Господній обняв Гідеона; і він вдув в ріг, і Езріер зібрався за ним.

³⁵І послав вісників по всій Манасії, і вони теж зібралися за ним; і послав також до Ашера, Завулона та Нефталима, і вони піднялися йому назустріч.

³⁶І сказав Гідеон до Бога: якщо Ти дійсно спасеш Ізраїль моєю рукою, як Ти сказав,

³⁷То от, я положу снопа вовни на гумні; якщо роса буде тільки на вовні, а уся земля висохне, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїль моєю рукою, як Ти сказав.

³⁸І сталося так; він встав рано на інший день, і вичавив вовну, і вичавив росу з вовни повну посудину води.

³⁹І сказав Гідеон до Бога: Не гніви ся на мене, якщо я кажу ще раз; дозволь мені зробити ще одну спробу з вовною; нехай вовна буде суха, а уся земля буде в росі.

⁴⁰І Бог зробив так у ту ніч; і вовна була суха, а уся земля навколо була вкрита росою.