Judges 6

¹Діти Ізраїлю чинили зло перед очима Господа, і Господь видав їх у руку Мідіяну на сім років.

²Рука Мідіяну переважала над Ізраїлем; і через Мідіян діти Ізраїлю зробили собі печери в горах, і печери, й укріплення.

³І сталося, коли Ізраїль засівав, то приходили мідіяніти й амалекіти та сини сходу; вони приходили проти них.

⁴І розташовувалися проти них, й нищили вироблення землі, аж до Гази, й не лишали прожитку в Ізраїлі, ні овець, ні вола, ні осла.

⁵Бо приходили вони зі своєю худобою й намітками; приходили як сарана для множини; і вони й верблюди їхні були без числа; і приходили в землю, щоб спустошити її.

⁶Ізраїль дуже занепав через Мідіян; і діти Ізраїлю воззвали до Господа.

⁷І сталося, коли діти Ізраїлю воззвали до Господа через Мідіян,

⁸то Господь послав пророка до дітей Ізраїльських; і він сказав їм: так каже Господь, Бог Ізраїльський: я вивів вас з Єгипту й вивів вас з дому рабства;

⁹і визволив вас з руки єгиптян, і з руки всіх, хто вас гнітив, і виганяв їх перед вами, й дав вам землю їхню;

¹⁰і сказав я вам: я Господь, Бог ваш; не бійтеся богів аморейських, в землі яких ви живете; але ви не послухалися голосу мого.

¹¹І прийшов Ангел Господній, і сів під дубом, що в Офрі, який належав Йоашу абієзриту; і син його Гедеон молотив пшеницю у виноградаркові, щоб сховати її від мідіян.

¹²І явився йому Ангел Господній, і сказав йому: Господь з тобою, людине доблесті!

¹³І сказав йому Гедеон: о, Господине! якщо Господь з нами, то чому ж все це спіткало нас? і де всі чуда Його, про які розповідали нам отці наші, кажучи: не Господь ли вивів нас з Єгипту? а тепер залишив нас Господь й видав нас у руку Мідіяну.

¹⁴І поглянув на нього Господь й сказав: іди цією силою твоєю, і спаси Ізраїль з руки Мідіяну; не я ли посилаю тебе?

¹⁵І сказав йому: о, Господине! якою ж можу я спасти Ізраїль? ось сім'я моя найубога в Манасії, й я найменший у домі отця мого.

¹⁶І сказав йому Господь: буду з тобою; і будеш ти бити мідіян як одну людину.

¹⁷І сказав йому: якщо я знайшов благодать перед очима твоїми, то покажи мені знак, що ти розмовляєш зі мною.

¹⁸Прошу, не йди звідси, доки я не прийду до тебе й не винесу дару мого й не положу його перед тобою. Він сказав: я залишусь, доки ти повернешся.

¹⁹І вийшов Гедеон, й приготував козля й млинці з ефи борошна; м'ясо він положив у кошик, а бульйон вилив у горщик, й винес до нього під дуб, й поднес йому.

²⁰І сказав йому Ангел Божий: візьми м'ясо й млинці, й положи на сей камінь, й вили бульйон. І він зробив так.

²¹І поклав Ангел Господній кінець жезла, що в руці його, й торкнувся м'яса й млинців; і вийшов вогонь з каменю, й спалив м'ясо й млинці; і Ангел Господній відійшов від очей його.

²²І побачив Гедеон, що це Ангел Господній; й сказав Гедеон: Ой! Господи Боже! тому що я побачив Ангела Господнього очима в очі.

²³І сказав йому Господь: миру тобі; не бійся; не помреш.

²⁴І збудував там Гедеон жертівник Господеві, й назвав його: Господь миру; він знаходиться до цього дня в Офрі абієзритів.

²⁵І тієї ж ночі сказав йому Господь: візьми бика отця твого, навіть другого бика семи років, й повали жертівник Ваала, що у твого отця, й зруби ясень, що коло нього;

²⁶й збудуй жертівник Господеві, Богу твоєму, на вершині цієї укріплення в порядку, й візьми другого бика, й принеси всепалення з дерева ясена, що ти його зрубаєш.

²⁷І взяв Гедеон десять чоловіків із своїх рабів, й зробив, як говорив йому Господь; й сталося, що він боявся дому отця свого й людей міста, щоб робити це вдень, то зробив це вночі.

²⁸І коли люди міста встали рано, то ось жертівник Ваала зруйнований, й ясень, що коло нього, зрубаний, й другий бик приніс на жертівнику, який побудований.

²⁹І сказали один одному: хто зробив це діло? І коли питали й розпитували, сказали: Гедеон, син Йоаша, зробив це діло.

³⁰І сказали люди міста Йоашу: виведи сина твого назовні, щоб він умер, тому що він зруйнував жертівник Ваала й зрубав ясень, що коло нього.

³¹І сказав Йоаш усім, що стояли проти нього: невже ви будете вступатись за Ваала? невже будете спасати його? той, хто буде вступатись за нього, нехай буде умертвлений завтра ж вранці; якщо він бог, то нехай сам вступиться за себе, тому що зруйнований його жертівник.

³²І того дня назвав його Йоаш Єруббалом, кажучи: нехай Ваал вступиться проти нього, тому що він зруйнував його жертівник.

³³І зібралися разом усі мідіяніти й амалекіти й сини сходу; й перейшли й розташовувалися в долині Їзреельській.

³⁴І Дух Господній облік Гедеона; й він протрубив у сурму; й Абієзер зібрався за ним.

³⁵І послав вісників по всій Манасії; і вони також зібралися за ним; й послав вісників до Асира, до Завулона й до Нафталі; й вони вийшли йому назустріч.

³⁶І сказав Гедеон до Бога: якщо ти спасеш Ізраїль рукою моєю, як ти говорив,

³⁷то ось я положу на гумно кучугуру вовни; якщо роса буде тільки на кучугурі, а на всій землі буде сухо, то я знатиму, що ти спасеш Ізраїль рукою моєю, як ти говорив.

³⁸І сталося так; й він встав рано наступного дня, й вичавив кучугуру, й виціджував росу з кучугури, повну чашу води.

³⁹І сказав Гедеон до Бога: не запалювайся гнівом на мене, й я буду говорити тільки один раз; дозволь мені один раз покусити з кучугурою; нехай буде сухо тільки на кучугурі, а на всій землі нехай буде роса.

⁴⁰І зробив так Бог тієї ночі; тільки на кучугурі було сухо, а на всій землі була роса.