Leviticus 25

¹І сказав Господь Мойсею на горі Синай:

²Скажи синам Ізраїлевим: коли ви увійдете в землю, яку Я вам даю, нехай земля святкує суботу перед Господом.

³Протягом шести років сій в своїй землі, і протягом шести років доглядай за виноградниками своїми та збирай плоди їх;

⁴А сьомого року нехай буде субота спокою для землі, субота перед Господом; не сій на землі своїй і не підстригай виноградників своїх.

⁵Того, що виросте само по собі, не жни, і винограду необроблених виноградників твоїх не збирай; нехай це буде рік спокою для землі.

⁶А субота землі буде вам для їжі, тобі й рабові твоєму, й рабині твоїй, і найманцеві твоєму, і пришельцеві твоєму, що живе у тебе;

⁷І худобі твоїй та звірам, що на землі твоїй; весь природний приріст землі буде для їжі.

⁸І налічи собі сім субот років, сім разів по сім років; і буде тобі дні семи субот років, тобто сорок дев'ять років;

⁹Тоді дай гучати гарячій трубі в десятий день сьомого місяця; у день спокути дай чути трубу по всій землі твоїй.

¹⁰І освяти п'ятидесятий рік, і проголоси свободу по всій землі всім її мешканцям; це буде юбілей для вас, і повернеться кожен з вас до своєї родини й до своєї спадщини.

¹¹П'ятидесятий рік буде юбілеєм для вас; не сійте, і того, що виросте само по собі, не жніть, і винограду необроблених виноградників не збирайте.

¹²Бо то юбілей, святий він для вас; харч ваш буде природний приріст поля.

¹³У цьому році юбілею повернеться кожен з вас до своєї спадщини.

¹⁴А коли ви торгуватимете один з одним, то не обманюйте один одного.

¹⁵За кількістю років після юбілею купуй у свого ближнього, і за кількістю років врожаю нехай він продає тобі.

¹⁶Якщо років буде багато, збільш ціну, а якщо років буде мало, зменш ціну, бо кількість врожаїв він продає тобі.

¹⁷І не кривдіть один одного, а бойтеся Бога вашого, бо Я Господь Бог ваш.

¹⁸Тому дотримуйтеся постанов Моїх і судів Моїх, і виконуйте їх, і будете жити безпечно на землі.

¹⁹І земля дасть плід свій, і ви матимете їжу достатню й будете жити безпечно на землі.

²⁰А якщо скажете: що ми їстимемо у сьомому році, коли ми не сіємо й не збираємо врожай наш?

²¹То Я пошлю благословення Моє на вас у шостому році, і земля дасть врожай на три роки.

²²І у восьмому році ви сіятимете, і будете їсти зі старого врожаю до дев'ятого року; доки не виросте врожай його, будете їсти старе.

²³Земля не буде продана на вічність, бо Моя земля, а ви пришельці й поселенці в Мене.

²⁴І по всій землі, яку ви матимете, повинна бути можливість викупу землі.

²⁵Якщо твій брат обіднів і продав спадщину свою, то його найближчий родич може прийти й викупити продане братом його.

²⁶А якщо у нього немає викупителя, але сам він розбагатів і мав достатньо для викупу її;

²⁷То нехай він обчислить роки продажу своєї спадщини, повернеться той, кому він продав, та повернеться до своєї спадщини.

²⁸А якщо у нього не буде достатку для викупу її, то буде у того, хто купив, до року юбілею; а в юбілейний рік вона повернеться, і він повернеться до своєї спадщини.

²⁹А якщо хто продасть дім у міцній огородженій стіною місто, то право викупу буде у нього протягом року по продажу; рік буде терміном права викупу.

³⁰А якщо не буде викуплений до закінчення року, то дім, що у місті, огородженому стіною, досталася назавжди тому, хто купив його, йому й його нащадкам; у юбілейний рік не повернеться.

³¹А домів у селах, не огороджених стіною, буде як поле землі; викупити можна його, і в юбілейний рік повернеться.

³²А домів міст левітських завжди буде право викупу у левітів.

³³А якщо у левіта не буде викуплений дім його у місті його володіння, то в юбілейний рік повернеться; бо домів міст левітських є їхня спадщина серед синів Ізраїлевих.

³⁴А поле біля міст їхніх не буде продано, бо то спадщина вічна для них.

³⁵А якщо твій брат обіднів і впав у злидні біля тебе, то прийми його, як пришельця й поселенця, щоб він жив з тобою.

³⁶Не бери від нього зиску й прибутку, а бойся Бога свого й дай своєму братові жити при тобі.

³⁷Грошей своїх не давай йому з прибутком, і їжу свою не давай з прибавком.

³⁸Я Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі єгипетської, щоб дати вам землю ханаанську й бути вам Богом.

³⁹А якщо твій брат обіднув при тобі й продав себе тобі, то не найми його, як раба;

⁴⁰Нехай він буває в тебе як найманець, як поселенець; працюватиме у тебе до року юбілею;

⁴¹Тоді він вийде від тебе, він і діти його з ним, і повернеться до роду свого й до спадщини батьків своїх.

⁴²Бо вони раби Мої, яких Я вивів із землі єгипетської; не повинні бути продані, як продають рабів.

⁴³Не мучи його жорстокістю, а бойся Бога свого.

⁴⁴А раба й рабиню твою, яких ти матимеш, бери з народів, що навколо тебе; від них можеш ти брати раба й рабиню.

⁴⁵І також від дітей пришельців, що живуть у вас, можеш ти брати в наслідок, і від роду їхнього, що народився у землі вашій; вони будуть вашою власністю.

⁴⁶І передавайте їх у спадщину синам своїм після себе, щоб вони мали їх у власність вічно; але братів своїх, синів Ізраїлевих, не мучте один одного жорстокістю.

⁴⁷А якщо пришелець або поселенець при тобі розбагатів, а брат твій обіднув біля нього й продав себе пришельцеві чи поселенцеві при тобі, або роду пришельця;

⁴⁸То після того, як продав себе, буде право викупу у нього; один з братів його може викупити його;

⁴⁹Або дядько його, або син дядька його, може викупити його; або хто-небудь з кровних родичів його; або, якщо він сам розбагатів, може викупити себе.

⁵⁰І нехай він обчислить з тим, хто купив його, від року, коли він продав себе, до року юбілею; і ціна продажу його буде по числу років, як дні найманця будуть у нього.

⁵¹Якщо ще багато років, то по них повинен він дати назад за викуп своїй більшу частину грошей, за які він куплений.

⁵²А якщо залишиться мало років до року юбілею, то обчислить з ним, і по числу років повинен дати за викуп свій.

⁵³Нехай він буде як найманець, рік за роком при ньому; він не повинен мучити його жорстоко перед очима твоїми.

⁵⁴А якщо він не буде викуплений сим способом, то вийде в юбілейний рік, він і діти його з ним.

⁵⁵Бо сини Ізраїлеві раби Мені; вони раби Мої, яких Я вивів із землі єгипетської: Я Господь Бог ваш.