Leviticus 26

¹«Не робіть собі ідолів, не встановлюйте різьблену статую або стовп, і не ставте каменю з зображенням на вашій землі, щоб вклонятися йому: бо я Господь, Бог ваш.

²«Дотримуйтеся моїх суббот і страхайтеся святині моєї. Я Господь.

³«Якщо ви ходитимете в моїх постановах і дотримуватимете мої заповіді, і виконуватимете їх;

⁴то я дам вам дощі ваші в час їх, і земля дасть прибуток свій, і дерева польові дадуть плід свій.

⁵Молотьба ваша дістанеться до винограду, а виноград дістанеться до сівби; і будете їсти хліб свій досита, і будете мешкати на землі вашій безпечно.

⁶«Я дам мир на землі, і ви будете лежати, і ніхто вас не лякатиме; і я усуну диких звірів з землі, і меч не пройде крізь землю вашу.

⁷Ви переслідуватимете ворогів своїх, і вони впадуть перед вами мечем.

⁸П'ятеро з вас переслідуватимуть сто, а сто з вас переслідуватимуть десять тисяч; і вороги ваші впадуть перед вами мечем.

⁹«Я буду дивитися на вас із благосхвалення, і зроблю вас плідними, і помножу вас, і встановлю завіт мій з вами.

¹⁰Будете їсти стару заставу, давно збережену, і виносити стару через нову.

¹¹Я поставлю мій шатер серед вас: і душа моя не гидить вас.

¹²Я ходитиму серед вас, і буду Богом вашим, і ви будете народом моїм.

¹³Я Господь, Бог ваш, який вивів вас з землі Єгипетської, щоб ви не були рабами їхніми; і я зламав розі ярма вашого, і зробив вас ходити з піднесеною головою.

¹⁴«Але якщо не слухатимете мене, і не виконуватимете всіх цих заповідей;

¹⁵і якщо відкидатимете постанови мої, і якщо душа ваша гидить установи мої, так що не виконуватимете всіх заповідей моїх, а порушуватимете завіт мій;

¹⁶то й я вчиню вам так: я встановлю над вами страх, сухоту та гарячку, які мучитимуть очі та спалюватимуть душу; і сіятимете напрасно насіння ваше, бо ворогами вашими буде з'їдено.

¹⁷Я звернув обличчя мое проти вас, і ви будете поражені перед ворогами вашими. Ті, хто вас ненавидить, будуть панувати над вами; і ви тікатимете, коли ніхто вас не переслідуватиме.

¹⁸«Якщо ви, попри ці речі, не слухатимете мене, то я покарою вас семеро разів більше за гріхи ваші.

¹⁹Я зламаю гордість сили вашої, і зроблю небо ваше як залізо, і землю вашу як мідь;

²⁰і сила ваша буде витрачена марно; бо земля ваша не дасть прибутку свого, і дерева землі не дадуть плоду свого.

²¹«Якщо ви ходитимете в супротив мені, і не слухатимете мене, то я наведу на вас язв семеро разів більше за гріхи ваші.

²²Я пошлю на вас диких звірів, які позбавлять вас дітей, знищать худобу вашу, і зроблять вас малочисленними; і дороги ваші стануть безлюдними.

²³«Якщо цими речами ви не виправитеся до мене, а ходитимете в супротив мені;

²⁴то й я ходитиму в супротив вам; і я поражу вас, я сам, семеро разів за гріхи ваші.

²⁵Я наведу на вас меч, що вчинить відплату завіту; і ви зберетеся в міста ваші: і пошлю мор між вас; і будете видані в руку ворога.

²⁶Коли я зламаю жердину хліба вашого, десять жінок будуть пекти хліб ваш в одній печі, і видаватимуть хліб ваш на вагу: і їстимете, але не насиститеся.

²⁷«Якщо ви, попри це, не слухатимете мене, а ходитимете в супротив мені;

²⁸то й я ходитиму в супротив вам у гніві; і я також покарою вас семеро разів за гріхи ваші.

²⁹Будете їсти плоть синів ваших, і будете їсти плоть дочок ваших.

³⁰Я зруйную високі місця ваші, і посіку жертовники ваші, і кину мертві тіла ваші на тіла ідолів ваших; і душа моя гидить вас.

³¹Я зроблю міста ваші пустинею, і приведу святилища ваші в спустошення, і не буду любуватися приємним запахом жертв ваших.

³²Я приведу землю в спустошення; і вороги ваші, що будуть жити в ній, дивуватимуться їй.

³³Я розсію вас серед народів, і витягну меч позаду вас: і земля ваша буде спустошенням, і міста ваші будуть руїною.

³⁴Тоді земля буде користуватися суббатами своїми, поки лежатиме в спустошенні, а ви будете в землі ворогів ваших. Тоді земля буде спочивати і користуватися суббатами своїми.

³⁵Поки лежатиме в спустошенні, вона матиме спочинок, навіть спочинок, якого не мала в суббати ваші, коли ви мешкали на ній.

³⁶«Що до вас, хто залишиться, я пошлю страх на серця їхні в землях ворогів їхніх: і звук листка, що спадає, приведе їх у втечу; і вони тікатимуть, як від меча; і впадуть, коли ніхто не переслідуватиме.

³⁷Вони будуть спотикатися один через одного, немов перед мечем, коли ніхто не переслідуватиме: і ви не матимете сили стояти перед ворогами вашими.

³⁸Ви загинете серед народів, і земля ворогів ваших поглине вас.

³⁹Ті з вас, хто залишиться, згиняти муватимуть беззаконням своїм в землях ворогів ваших; і також беззаконнями батьків їхніх згинаватимуть вони з ними.

⁴⁰«Якщо вони визнають беззаконня своє та беззаконня батьків своїх, в злочинах їхніх, якими вони злочинили проти мене, і також що, оскільки вони ходили в супротив мені,

⁴¹то й я ходив в супротив їм, і привів їх в землю ворогів їхніх: якщо тоді серце їхнє, не обрізане, буде смирене, і вони прийматимуть кару беззаконня свого;

⁴²то я пригадаю завіт мій з Яковом; і також завіт мій з Ісааком, і також завіт мій з Авраамом; і пригадаю землю.

⁴³Земля також буде залишена ними, і буде користуватися суббатами своїми, поки лежатиме в спустошенні без них: і вони прийматимуть кару беззаконня свого; тому, що вони відкинули постанови мої, і душа їхня гидить установи мої.

⁴⁴Але, попри все це, коли вони будуть в землі ворогів своїх, я не відкину їх, і не гидитиму їх, щоб знищити їх абсолютно, і порушити завіт мій з ними; бо я Господь, Бог їхній;

⁴⁵але я пригадаю для них завіт їхніх предків, яких я вивів з землі Єгипетської на очах народів, щоб бути їм Богом. Я Господь.»

⁴⁶Ці постанови, установи і закони, які Господь встановив між собою та синами Ізраїльськими на горі Синай через Мойсея.