Luke 14

¹І сталося, що коли він увійшов до дому одного з головних фарисеїв на Субота, щоб поділитися трапезою, вони спостерігали за ним.

²І там був деякий чоловік, який мав хворобу.

³І Ісус, відповідаючи, сказав до書книжників та фарисеїв: чи дозволено исцілювати людей на Субота, чи ні?

⁴Але вони мовчали. І він исцілив його та відпустив його.

⁵І він сказав до них: хто з вас, у кого вол або осел впав в колодязь, не виведе його негайно в день Субота?

⁶І вони не мали що відповісти на це питання.

⁷І він розповідав притчу гостям, які прийшли на бенкет, коли побачив, як вони займають найпочесніші місця, кажучи їм:

⁸Коли ти запрошений на бенкет, не займай найпочеснішого місця, бо може прийти людина, більш поважна за тебе,

⁹І тоді господар бенкету прийде до тебе й скаже: уступи місце цій людині; а ти зі стидом матимеш займати найнижче місце.

¹⁰Але коли прийдеш, іди й займи найнижче місце, щоб коли господар бенкету прийде, він міг сказати тобі: друже, піднімися вище; і тоді ти матимеш честь перед очима всіх інших, які там присутні.

¹¹Бо кожний, хто піднімає себе, буде понижений; а хто понижує себе, буде піднятий.

¹²І він сказав до господаря дому: коли ти справляєш бенкет, не запрошуй своїх друзів, своїх братів, свою родину або своїх сусідів, які мають багатство, бо вони можуть справити бенкет для тебе, і ти отримаєш винагороду.

¹³Але коли ти справляєш бенкет, запроси бідних, сліпих та тих, чиї тіла зламані:

¹⁴І ти матимеш благословення, бо вони не зможуть дати тобі жодної винагороди, і ти отримаєш свою винагороду, коли праведники воскреснуть з мертвих.

¹⁵І, почувши ці слова, один з тих, хто сидів за столом з ним, сказав йому: блаженний той, хто буде гостем у Царстві Божому.

¹⁶І він сказав їм: деякий чоловік справив великий бенкет й послав запрошення багатьом людям.

¹⁷І коли прийшов час, він послав своїх слуг сказати їм: приходьте, бо все вже готове.

¹⁸І всі почали вибачатися. Перший сказав йому: я купив поле й мушу піти й подивитися на нього: я дуже жалкую, що не можу прийти.

¹⁹І другий сказав: я купив череду худоби й хочу перевірити її: я дуже жалкую, що не можу прийти.

²⁰І третій сказав: я одружився й тому не можу прийти.

²¹І слуга повернувся й розповів господарю про все це. Тоді господар дому розгнівався й сказав слузі: поспіши й вийди на вулиці й дороги міста й приведи бідних, сліпих та тих, чиї тіла зламані.

²²І слуга сказав: Господи, твої накази виконані, й ще є місце.

²³І господар сказав слузі: вийди на дороги й в поля й змусь їх прийти, щоб мій дім був повний.

²⁴Бо я кажу вам, що жоден з тих, хто був запрошений, не скуштує мого бенкету.

²⁵Тепер велика кількість людей йшли з ним.

²⁶І, повернувшись, він сказав їм: якщо хто приходить до мене й не ненавидить свого батька й матері, дружини й дітей, братів і сестер, і навіть свого життя, той не може бути моїм учнем.

²⁷Хто не беше свого хреста й не йде за мною, той не може бути моїм учнем.

²⁸Бо хто з вас, бажаючи побудувати башту, не сяде спочатку й не обчислить витрати, чи матиме він достатньо, щоб закінчити її?

²⁹Щоб не сталося так, що коли він почне й не зможе закінчити, всі, хто це бачитиме, почнуть сміятися з нього,

³⁰І кажучи: цей чоловік почав будувати й не зміг закінчити.

³¹Або який цар, одержавши воєнний виклик від іншого царя, не сяде спочатку й не розважатиме, чи зможе він з десятьма тисячами воїнів протистояти тому, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?

³²Або, поки той ще далеко, він посилає послів, просячи умов миру.

³³І так хто б не був готовий відмовитися від усього, що він має, той не може бути моїм учнем.

³⁴Сіль добра, але якщо сіль втратить смак, чим її зробити солоною?

³⁵Вона непридатна ні для землі, ні для гноївника; її викидають геть. Хто має вуха слухати, нехай слухає.