Luke 15

¹Наближалися до Нього всі митники та грішники, щоб слухати Його.

²Фарисеї та книжники ропотали, кажучи: "Цей Чоловік приймає грішників та їсть з ними."

³Він розповів їм цю притчу.

⁴"Хто з вас людей, якби мав сто овець та втратив одну з них, не залишив би дев'яносто дев'ять у пустині й не пішов би шукати загубленої доти, доки не знайде її?

⁵Коли ж знайде її, радісно кладе її на плечі свої.

⁶Прийшовши ж додому, скликає друзів та сусідів і каже їм: 'Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка була загублена!'

⁷Кажу вам: так буде більше радості на небі за одного грішника, що кається, ніж за дев'яносто дев'ятьма праведниками, які не мають потреби в покаянні.

⁸Або яка жінка, якби мала десять драхм, якби загубила одну драхму, не запалила б лампи, не замела б дома й не шукала б ретельно, доки не знайде її?

⁹Коли ж знайде, скликає подруг та сусідок, кажучи: 'Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, яку загубила.'

¹⁰Так само, кажу вам, бувает радість перед Ангелами Божими за одного грішника, що кається."

¹¹І сказав: "Деякий чоловік мав двох синів.

¹²Молодший з них сказав до батька: 'Батьку, дай мені мою частку майна.' І він розділив між ними своє майно.

¹³Через небагато днів молодший син зібрав все й вирушив у далеку країну; там він розтринькав своє майно розпутним життям.

¹⁴Коли ж він все витратив, стався великий голод у тій країні, й він почав бідувати.

¹⁵Пішов і приєднався до одного з громадян тієї країни; той послав його на свої поля пасти свиней.

¹⁶Він хотів наповнити свій живіт стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому.

¹⁷Але коли він прийшов до тями, то сказав: 'Скільки найманців мого батька мають хліба в достатку й більше, а я тут вмираю з голоду!

¹⁸Встану й піду до батька мого й скажу йому: 'Батьку, я согрішив перед небом і перед тобою.

¹⁹Я більше не гідний зватися твоїм сином; зроби мене як одного з твоїх найманців.''

²⁰"І встав та пішов до батька свого. Але коли він ще був далеко, батько його побачив його, och розчулився, побіг, впав йому на шию й поцілував його.

²¹Син же сказав до нього: 'Батьку, я согрішив перед небом і перед тобою; я більше не гідний зватися твоїм сином.'

²²"Але батько сказав своїм слугам: 'Принесіть найкраще вбрання й оденьте його; дайте перстень на руку йому й взуття на ноги.

²³Приведіть телицю ожирену, забийте її й будемо їсти та веселитися;

²⁴бо цей мій син був мертвий й ожив; він був загублений і знайденим став.' І почали веселитися.

²⁵"Старший же син його був на полі; і як він наближався до дому, почув музику й танці.

²⁶Він покликав одного зі слуг і запитав, що це значить.

²⁷Той сказав йому: 'Твій брат прийшов, і батько твій забив телицю ожирену, тому що одержав його здоровим і живим.'

²⁸Але він розгнівався й не хотів входити. Тоді батько його вийшов й благав його.

²⁹Але він відповів батькові: 'Ось, стільки років я служу тобі й ніколи не порушив твою команду, але мені ти ніколи не дав навіть козеня, щоб я веселився зі своїми друзями.

³⁰Але коли прийшов цей твій син, який розтринькав твоє майно з блудницями, ти забив для нього телицю ожирену.'

³¹"Він же сказав йому: 'Сину, ти завжди зі мною, і все мое твое.

³²Але подобалося радіти й веселитися, бо цей брат твій був мертвий й ожив; він був загублений і знайденим став.'"