Luke 17

¹Ісус сказав своїм учням: «Спокуси неминуче будуть, але горе тому, через кого вони приходять.

²Краще б йому було, якби він був кинутий в море з жерновом на шиї, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.

³Тому стережіться. Якщо твій брат або твоя сестра грішить проти тебе, докори їм; і якщо вони покаються, прости їм.

⁴І якщо семь разів на день грішитимуть проти тебе і семь разів повернуться до тебе, кажучи: «Я покаюся», — ти маєш простити їм».

⁵Апостоли сказали Господові: «Збільш нам віру!»

⁶Господь відповів: «Якби у вас була віра, як гірчичне зерно, ви сказали б цій шовковиці: "Вирвись з корінням і посадись у морі", — і вона послухалася б вас.

⁷«Хто з вас матиме раба, що оре або пасе овець, і скаже йому, коли той прийде з поля: "Приходи скоріше й сідай за стіл"?

⁸Чи не скаже він радше: "Приготуй мені вечерю, припояшся й служи мені, поки я їм і п'ю; потім ти будеш їсти й пити"?

⁹Чи буде подячний рабові, що робив наказане?

¹⁰Так і ви, коли зробите все наказане вам, говоріть: "Ми раби негідні; ми зробили тільки те, що мусили робити"».

¹¹На дорозі до Єрусалиму Ісус проходив межею між Самарією та Галілеєю.

¹²Коли Він входив у село, зустрілося Йому десять прокажених чоловіків. Вони стали здалека

¹³й голосно кликнули: «Ісусе, Учителю! Змилуйся над нами!»

¹⁴Побачивши їх, Він сказав їм: «Піді́йте й покажіться священикам». І як вони йшли, вони були вичищені.

¹⁵Один з них, побачивши, що він був уздоровлений, повернувся, вихваляючи Бога голосно.

¹⁶Він впав ниць до ніг Ісусових й дякував Йому — а він був самарянин.

¹⁷Ісус запитав: «Чи не всіх десяти було вичищено? Де ж дев'ять інших?

¹⁸Чи не було нікого, хто б повернувся й воздав славу Богові, окрім цього іноземця?»

¹⁹Потім Він сказав йому: «Встань і йди; віра твоя спасла тебе».

²⁰Коли фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Божественне, Ісус відповів: «Царство Божественне не приходить видимо,

²¹і не скажуть: "Ось воно тут" або "Ось там", бо Царство Божественне перебуває серед вас».

²²Потім Він сказав учням: «Настануть дні, коли ви бажатимете побачити один з днів Сина Людського, але не побачите.

²³Скажуть вам: "Ось Він там" або "Ось Він тут", — не ходіть та не бігайте за ними.

²⁴Бо як блискавиця сяє від одного краю неба до другого, такою буде й Син Людський у Свій день.

²⁵Але спочатку Йому треба багато постраждати й бути відкинутим цим поколінням.

²⁶«Як було в дні Ноєві, так буде й в дні Сина Людського.

²⁷Їли, пили, одружувалися й видавали за мати́жів аж до того дня, як Ной увійшов до ковчега; потім прийшов потоп і знищив усіх.

²⁸«Так само було й в дні Лота. Їли, пили, купували, продавали, садили й будували.

²⁹Але в день, коли Лот вийшов із Содому, пішов дощ вогню й сіри з неба й знищив усіх.

³⁰«Так само буде й в день, коли Син Людський буде відкритий.

³¹У той день той, хто буде на покрівлі дому, а його речі всередині, нехай не спускається взяти їх. І той, хто в полі, нехай не повертається назад.

³²Пам'ятайте дружину Лота!

³³Хто спробує спасти своє життя, то втратить його; а хто втратить його, той оживить його.

³⁴Кажу вам: у ту ніч двоє буде в одному ліжку; один буде взятий, а другий залишиться.

³⁵Дві жінки будуть молоти зерно разом; одна буде взята, а друга залишиться».

³⁷«Де, Господи?» — запитали вони. Він відповів: «Де тіло, там збиратимуться й орли».