Luke 21

¹І, підняв очі, побачив він тих, що кидали дари свої до скарбниці — людей багатих,

²і побачив також деяку вдову бідну, що кидала туди дві лепти,

³і сказав: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більше, ніж усі;

⁴бо всі ці зі своєї надлишку кинули в дари Богові, а ця з своєї нестатку весь хліб, що мала, кинула».

⁵І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений добрими каменями та посвяченими речами, він сказав:

⁶«Ці речі, що ви бачите, — прийдуть дні, в які не залишиться камінь на камені, що не буде повалено».

⁷І запитали його, кажучи: «Учителю, коли ж то буде? і яка ознака, коли ці речи мають статися?»

⁸І сказав він: «Стережіться, щоб вас не ввели в оман, бо багато хто придуть у ім'я моє, кажучи — я він, і час наблизився; не йдіть тоді за ними;

⁹та коли чуватимете про війни та повстання, не переляканіться, бо треба цим речам статися спочатку, але кінець не одразу».

¹⁰Тоді сказав їм: «Підніметься народ на народ, і царство на царство,

¹¹великі потрясіння також по всяком місці, і голод, і моровиця будуть; страшні речи також, і великі знаки з неба будуть;

¹²та перед усім цим накладуть на вас руки своїх і переслідуватимуть, видаючи до синагог та в'язниці, приводячи перед царів та намісників задля імені мого;

¹³і це буде вам у свідчення.

¹⁴«Визначте ж собі в серцях, не передумуючи наперед про відповідь,

¹⁵бо я дам вам уста та премудрість, яким усі противники ваші не матимуть змоги спростувати чи протистояти.

¹⁶«І будете видані також батьками, і братами, і рідніми, і друзями, і вони передадуть вас на смерть;

¹⁷і ненавидіти вас будуть усі через ім'я моє —

¹⁸та волосина з голови вашої не загине;

¹⁹у терпінні вашому опануйте душі ваші.

²⁰«Та коли побачите Єрусалим оточений облогою, то знайте, що наблизилося спустошення його;

²¹тоді ті в Іудеї, хай утікають на гори; і ті в середині його, хай виходять; і ті по країнах, хай не входять до нього;

²²бо це дні помсти, щоб виконалося все написане.

²³«І горе тим, що мають у чреві, і тим, що дають грудь в ті дні; бо буде велика скорбота на землі, і гнів на людей цих;

²⁴і впадуть вони від острія меча, і будуть полонені по всіх народах, і Єрусалим буде потоптаний народами, доки виконаються часи народів.

²⁵«І будуть знаки в сонці, і в місяцеві, і в зірках, і на землі утиск народів з розгубленістю, море й хвилі гуркотітимуть;

²⁶люди помиратимуть від страху й очікування речей, що находять на світ, бо сили небес поколебатимуться.

²⁷«І тоді побачать Сина Людського, що прийде в хмарі з силою і з великою славою;

²⁸та коли ці речи почнуть статися, нахиліться назад і підніміть голови ваші, бо наблизилося викуплення ваше».

²⁹І розповів їм притчу: «Побачіть смоківницю і всі дерева,

³⁰коли вони вже пускаються в рість, бачачи, ви знаєте самі, що літо близько;

³¹так само й ви, коли побачите, що ці речи стаються, знайте, що близько царство Боже;

³²істинно кажу вам — це покоління не пройде, доки все не станеться;

³³небо й земля пройдуть, та слова мої не пройдуть.

³⁴«І стережіться себе, щоб серця ваші не обтяжувалися обжерством та п'янством та турботами життя, і раптом той день не наступив на вас,

³⁵бо як сіть він наступить на всіх, що мешкають на всій поверхні землі,

³⁶бадьте ж пильні в кожний час, молячись, щоб ви були гідні уникнути всіх цих речей, що мають статися, і стояти перед Сином Людським».

³⁷І був він у дні в храмі, учачи, та у ночі, виходячи, ночував на горі, званій гора Олив;

³⁸і весь народ приходив рано до нього в храм, щоб слухати його.