Mark 8

¹У ті дні знову зібралася велика толпа. Оскільки вони не мали що їсти, Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм:

²"Мені шкода цих людей; вони вже три дні зі Мною і не мають що їсти.

³Якщо я пошлю їх голодними до дому, вони впадуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека."

⁴Його учні відповіли: "Де ж у цій пустелі знайти стільки хліба, щоб нагодувати їх?"

⁵Ісус запитав їх: "Скільки у вас хлібів?" Вони відповіли: "Сім."

⁶Він наказав товпі сісти на землю. Взявши сім хлібів і подякувавши, Він розломав їх і дав Своїм учням, щоб вони роздавали людям; і вони роздавали.

⁷У них було також кілька малих рибок; Він подякував й за них, і наказав учням розподіляти їх.

⁸Люди їли і насичилися. Потім учні зібрали сім кошиків уламків, що залишилися.

⁹Було близько чотирьох тисяч людей. Після того як Він їх відпустив,

¹⁰Він сів у човен зі Своїми учнями й пішов до краю Далманути.

¹¹Прийшли фарисеї й почали запитувати Ісуса. Щоб випробувати Його, вони просили від Нього знаку з неба.

¹²Він зітхнув глибоко й сказав: "Чому це поління просить знаку? Істинно кажу вам, не буде дано знаку поколінню цьому."

¹³Потім Він залишив їх, сів у човен і переправився на інший берег.

¹⁴Учні забули взяти хліб, крім одного хлібця, що був у них у човні.

¹⁵"Остерігайтесь," попередив їх Ісус, "берегіться закваски фарисеїв і закваски Ірода."

¹⁶Вони обговорювали це один з одним і казали: "Це тому, що у нас немає хліба."

¹⁷Усвідомивши їхню розмову, Ісус запитав їх: "Чому ви говорите про те, що у вас немає хліба? Ви все ще не бачите й не розумієте? Ваші серця закупорені?"

¹⁸Ви маєте очі, але не бачите; маєте вуха, але не чуєте? І ви не пам'ятаєте?"

¹⁹Коли Я розломав п'ять хлібів для п'яти тисяч, скільки кошиків уламків ви зібрали?" "Дванадцять," відповіли вони.

²⁰"А коли Я розломав сім хлібів для чотирьох тисяч, скільки кошиків уламків ви зібрали?" Вони відповіли: "Сім."

²¹Він сказав їм: "Ви все ще не розумієте?"

²²Вони прийшли до Вифсаїди. Люди привели до Нього сліпого й просили Його дотягнутися до нього.

²³Він взяв сліпого за руку й вивів його за село. Плюнувши йому на очі й поклавши на нього руки, Ісус запитав: "Ти щось бачиш?"

²⁴Він підняв очі й сказав: "Я бачу людей; вони виглядають як дерева, що ходять."

²⁵Потім Ісус знову поклав руки на його очі. Тоді його очі відкрилися, зір йому повернувся, і він бачив все ясно.

²⁶Ісус відпустив його до дому, сказавши: "Не входи навіть у село."

²⁷Ісус та Його учні вийшли до сіл біля Кесарії Филипової. У дорозі Він запитав їх: "За кого люди вважають Мене?"

²⁸Вони відповіли: "Одні говорять, що Ти - Іван Хреститель; інші - що Ти Ілля; а ще інші - один із пророків."

²⁹"А за кого вважаєте Мене ви?" запитав їх Ісус. Петро відповів: "Ти - Месія."

³⁰Ісус наказав їм нікому не розповідати про Нього.

³¹Потім Він почав учити їх, що Син людський повинен багато постраждати, бути відкинутим старійшинами, первосвящениками й книжниками, що Він повинен бути убитий і через три дні воскреснути.

³²Він говорив про це відкрито, і Петро відвів Його вбік і почав докоряти Йому.

³³Але Ісус обернувся й, глянувши на Своїх учнів, докоряв Петрові: "Відійди від Мене, Сатано! Ти думаєш не про Божі, а про людські справи."

³⁴Потім Він покликав до Себе товпу разом з Своїми учнями й сказав: "Хто хоче бути Моїм учнем, нехай відречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною.

³⁵Бо хто хоче врятувати своє життя, втратить його; а хто втратить своє життя для Мене й для Євангелія, врятує його.

³⁶Яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а втратить свою душу?"

³⁷Або що людина дасть в обмін за свою душу?"

³⁸Хто постидиться Мене й Моїх слів у цьому невірному й грішному поколінні, того Син людський також постидиться, коли прийде в славі Свого Отця з святими ангелами."