Matthew 11

¹І коли Ісус закінчив наставляти дванадцять своїх учнів, він пішов звідси, щоб навчати й проповідувати в містах Галилеї.

²Коли ж Іван, що був у темниці, почув про діяння Христа, він послав своїх учнів

³запитати його: "Ти той, хто повинен прийти, чи нам очікувати іншого?"

⁴Ісус відповів їм: "Піддіть і розповідайте Іванові те, що ви чуєте й бачите:

⁵Сліпі прозирають, кульгаві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, і бідним благовістується Євангеліє.

⁶Блаженний той, хто не спотикнеться через мене."

⁷Коли ж учні Іванові йшли, Ісус почав говорити до народу про Іванна: "Що ви вийшли в пустиню дивитися? Очеретину, коливану вітром?

⁸Так що ж ви вийшли дивитися? Людину, одягнену в м'яке одіння? От, ті, що носять м'яке одіння, живуть у палацах царських.

⁹Тоді що ж ви вийшли дивитися? Пророка? Так, кажу вам, і більше ніж пророка.

¹⁰Це той, про якого написано: "Ось, я посилаю посланника мого перед обличчям твоїм, який приготує шлях твій перед тобою."

¹¹Істинно кажу вам: серед народжених жінками не восстав більший за Іванна Хрестителя; однак найменший у Царстві Небесному більший за нього.

¹²Від днів Іванна Хрестителя до нині Царство Небесне силою беруть, і силою воїстину беруть його.

¹³Бо всі Пророки й Закон пророкували аж до Іванна.

¹⁴І якщо ви хочете прийняти, то він і є той Іллія, що мав прийти.

¹⁵Хто має вуха чути, нехай чує.

¹⁶"На кого я уподобну род цей? Він подібний дітям, що сидять на базарах й кличуть один одного:

¹⁷"Ми грали вам на сопілці, й ви не танцювали; ми співали жалобні пісні, й ви не ридали."

¹⁸Бо Іван прийшов ні їдячи, ні п'ючи, й кажуть: "Він має беса."

¹⁹Син Людський прийшов їдячи й п'ючи, й кажуть: "Ось люд, що їсть та п'є, друг мителиків та грішників." Та премудрість виправдана є своїми дітьми."

²⁰Тоді почав Ісус докоряти містам, у яких станулося більше всього чудес його, тому що вони не покаялися.

²¹"Горе тобі, Хоразин! Горе тобі, Вифсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні станулися ті чудеса, що в вас, то давно б вони покаялися у вретищі й попелі.

²²Та кажу вам: Тиру й Сидону буде терпимо в день суду, ніж вам.

²³І ти, Капернаум, чи до неба вознесешся? Ні, до ада звергнешся. Бо якби в Содомі станулися чудеса, що в тебе, то він став би досі.

²⁴Та кажу вам, що Содому терпимо буде в день суду, ніж тобі."

²⁵У той час Ісус сказав: "Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землі, що Ти приховав це від мудрих і розумних та явив малим.

²⁶Так, Отче, бо таким була воля Твоя.

²⁷"Все предано мені Батьком моїм. І ніхто не знає Сина, крім Батька; і ніхто не знає Батька, крім Сина та того, кому Син хочет явити.

²⁸"Прийдіть до мене всі, хто стомлений та обтяжений, і я дам вам спокій.

²⁹Візьміть ярмо моє на себе й навчайтесь від мене, бо я кроткий і смирений серцем, і знайдете спокій душам вашим.

³⁰Бо ярмо моє легке, й тягар мій легкий."