Matthew 12

¹У той час Ісус проходив крізь зернові поля в суботу. Його учні голодували й почали збирати класс і їсти їх.

²Коли фарисеї це побачили, то сказали Йому: "Дивись! Твої учні роблять те, що забороне в суботу."

³Він відповів їм: "Ви не читали, що зробив Давид, коли він і його супутники голодували?

⁴Він увійшов до храму Божого і їв святий хліб, який не дозволено було їсти нікому, окрім священиків.

⁵Або ви не читали в Законі, що священики в суботу в храмі порушують суботу й залишаються невинними?

⁶Я ж кажу вам, що тут є більше від храму.

⁷Якби ви розуміли, що означають ці слова: "Милість Я хочу, а не жертву", то не засудили б невинних.

⁸Бо Син Людський є Господином суботи."

⁹Пішовши звідти, Ісус зайшов у їхню синагогу.

¹⁰І ось там був чоловік із зів'ялою рукою. Фарисеї, шукаючи приводу звинуватити Ісуса, запитали Його: "Дозволено лікувати в суботу?"

¹¹Він сказав їм: "Якщо у кого з вас одна вівця впаде в яму в суботу, чи не схопить її й не витягне?

¹²Наскільки ж більше людина варта від вівці! Тому дозволено робити добро в суботу."

¹³Тоді Він сказав чоловікові: "Витягни руку." І той витягнув її, і вона цілком одужала, як і друга.

¹⁴Фарисеї ж, вийшовши, чинили наради, як убити Ісуса.

¹⁵Дізнавшись про це, Ісус вийшов звідти. За Ним пішла велика товча людей, і Він зцілив всіх хворих.

¹⁶І велів їм не розголошувати про Нього.

¹⁷Це сталося, щоб здійснилося сказане пророком Ісаєю:

¹⁸"Ось раб Мій, якого Я обрав, Улюбленець Мій, котрому благоволить душа Моя. Виллю Духа Свого на Нього, і благовістить Він судження народам.

¹⁹Не буде сваритися й кричати, й голосу Його ніхто не почує на вулицях.

²⁰Тростини надламаної не переламає й гаслячого запалення не погасить, доки не приведе судження до перемоги.

²¹І в ім'я Його будуть надіятися народи."

²²Тоді привели до Нього бісного, сліпого й німого; і Ісус зцілив його, так що німий мовив і бачив.

²³Весь народ дивувався й говорив: "Чи не це ли Син Давидів?"

²⁴Але фарисеї, почувши це, говорили: "Той вигонює бісів не інакше, як через князя бісів Вельзевула."

²⁵Ісус, знаючи думки їхні, сказав їм: "Кожне царство, розділене саме в собі, спустошується; і кожне місто або дім, розділене саме в собі, не встоїть.

²⁶Якщо ж Сатана вигонює Сатану, він розділився сам з собою; як же встоїть царство його?

²⁷І якщо Я вигоняю бісів Вельзевулом, то вашими синами вигоняються вони? Тому вони будуть вам суддями.

²⁸А якщо Я вигоняю бісів Духом Божим, то наступило на вас Царство Божого.

²⁹Або як може хто увійти в дім сильного й розграбувати маєток його, якщо не зв'яже спершу сильного? І тоді розграбує дім його.

³⁰Той, хто не зі Мною, той проти Мене; і той, хто не збирає зі Мною, той розсіює.

³¹Тому кажу вам: усякий гріх та богохульство будуть прощені людям; але богохульство на Духа не буде прощено.

³²Хто слово скажеш проти Сина Людського, прощено буде йому; а хто скажеш проти Духа Святого, не буде прощено йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.

³³Учиніть дерево добрим, і плід його буде добрий; або учиніть дерево злим, і плід його буде злий, бо з достатку серця говорять уста.

³⁴Выродки гадючі! як можете ви, будучи злі, говорити добре? Бо з достатку серця говорять уста.

³⁵Добрий чоловік з доброго скарбу серця видобуває добре; а злий чоловік з злого скарбу видобуває зле.

³⁶Але кажу вам, що за кожне слово марне, яке скажуть люди, дадуть звіт у день суду.

³⁷Бо словами своїми ти виправдатися й словами своїми засудишся."

³⁸Тоді деякі з фарисеїв та учителів Закону сказали Йому: "Учителю! ми хочемо побачити від Тебе знамення."

³⁹Він же відповів їм: "Род поганий та розпусний вимагає знамення; але знамення не буде дано йому, окрім знамення пророка Йони.

⁴⁰Бо як Йона був у черевах китового три дні й три ночі, так буде й Син Людський у серці землі три дні й три ночі.

⁴¹Ніневітяни встануть на суді з цим родом й засудять його, бо вони покаялися від проповіді Йони; а тут більше від Йони.

⁴²Цариця Південна встане на суді з цим родом й засудить його, бо вона прийшла з кінців землі послухати мудрості Соломонової; а тут більше від Соломона.

⁴³Коли нечистий дух вийде з людини, він ходить через безводні місця, шукаючи спокою й не знаходячи його.

⁴⁴Тоді говорить: "Повернусь у дім свій, звідки я вийшов." І, прийшовши, знаходить його порожнім, мітлим і прибраним.

⁴⁵Тоді йде й бере з собою семеро інших духів, гірших за себе, і, увійшовши, поселяються там; і стан людини тієї робиться гіршим, ніж спочатку. Так буде й з цим родом злим."

⁴⁶Коли Ісус ще говорив до народу, то Його мати й брати стояли зовні, бажаючи говорити з Ним.

⁴⁷Хтось сказав Йому: "Ось Твоя мати й Твої брати стоять зовні й хочуть говорити з Тобою."

⁴⁸Він же відповів тому, хто це йому сказав: "Яка Мені мати й які брати?"

⁴⁹І, указавши рукою на учнів Своїх, сказав: "Ось мати Моя й брати Мої!

⁵⁰Бо той, хто творить волю Отця Мого Небесного, той брат Мені й сестра, й мати."