Matthew 25

¹Тоді царство небесне буде подібне десяти дівам, які взяли свої світильники й вийшли назустріч женихові.

²І п'ять з них були нерозумні, а п'ять — мудрі.

³Нерозумні бо, взявши світильники свої, не взяли олії з собою:

⁴а мудрі взяли олію в посудинах своїх разом зі світильниками.

⁵Коли ж женih затримувався, усі вони задрімали й заснули.

⁶А о півночі послився крик: Ось жених! Виходьте назустріч йому!

⁷Тоді всі ті діви встали й приладнали свої світильники.

⁸І нерозумні сказали мудрим: Дайте нам олії своєї, бо світильники наші гасять.

⁹А мудрі відповіли й сказали: Можливо, не вистачить ні нам, ні вам; пійдіть краще до торговців та купіть собі.

¹⁰А поки вони йшли купувати, жених прийшов; і ті, що були готові, увійшли з ним на весілля, і двері затворилися.

¹¹Згодом прийшли й інші діви й казали: Господи, Господи, отвори нам!

¹²Але він відповів і сказав: Істинно кажу вам, я вас не знаю.

¹³Тому бідьте пильні, бо не знаєте ні дня, ні години.

¹⁴Бо як людина, що йде в чужу країну, покликала рабів своїх та доручила їм майно своє.

¹⁵І одному дав п'ять талантів, другому два, третьому один — кожному за його здатностями; і вирушив у дорогу.

¹⁶Той, що отримав п'ять талантів, одразу пішов і торгував ними й набув інших п'яти талантів.

¹⁷Так само й той, що отримав два, набув інших двох.

¹⁸А той, що отримав один, пішов і викопав землю й схував гроші свого пана.

¹⁹По довгому часі приходить пан тих рабів і розраховується з ними.

²⁰І той, що отримав п'ять талантів, прийшов і принісши інші п'ять талантів, сказав: Господи, п'ять талантів ти мені доручив; ось, я набув інших п'яти талантів.

²¹Пан його сказав йому: Добре, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірний — над великим я тебе поставлю; увійди в радість пана свого.

²²І той, що отримав два таланти, прийшов і сказав: Господи, два таланти ти мені доручив; ось, я набув інших двох талантів.

²³Пан його сказав йому: Добре, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірний — над великим я тебе поставлю; увійди в радість пана свого.

²⁴І той, що отримав один талант, прийшов і сказав: Господи, я знав, що ти людина суровa, жнеш де не сіяв, і збираєш де не розсипав;

²⁵і я боявся, пішов і схований талант твій у землі; ось, маєш своє.

²⁶Пан його відповів йому й сказав: Лукавий і ледачий рабе! Ти знав, що я жну де не сіяв, і збираю де не розсипав;

²⁷ти мав би тоді віддати гроші мої лихварям, і при моєму приході я отримав би своє з лихвою.

²⁸Візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів.

²⁹Бо кожному, хто має, буде дано й він матиме в достатку; а від того, хто не має, буде відняте й те, що він має.

³⁰І викиньте рабапраці цього в темінь зовнішню; там буде плач і скрегіт зубів.

³¹Коли ж Син Людський прийде в славі своїй, і всі ангели з ним, тоді сяде він на престолі слави своєї;

³²і зберуться перед ним усі народи, і відокремить їх одні від одних, як пастир відокремлює овець від козлів,

³³і поставить овець по праву руку своєю, а козлів — по лівую.

³⁴Тоді скаже Цар тим, що по праву руку його: Приходьте, благословені Отця мого, успадкуйте царство, приготоване вам від заснування світу:

³⁵бо я голодував, і ви дали мені їсти; я спраглий, і ви дали мені пити; я був чужинцем, і ви прийняли мене;

³⁶нагий, і ви одягнули мене; хворий, і ви відвідали мене; в темниці, і ви прийшли до мене.

³⁷Тоді скажуть йому праведники: Господи, коли ми бачили тебе голодним і годували? або спраглим і поїли?

³⁸І коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли? або нагим і одягнули?

³⁹І коли ми бачили тебе хворим або в темниці й прийшли до тебе?

⁴⁰І Цар відповість їм і скаже: Істинно кажу вам, що все, що ви зробили для одного з найменших братів моїх, ви зробили для мене.

⁴¹Тоді скаже й тим, що по лівую руку: Йдіть від мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований для диявола й ангелів його;

⁴²бо я голодував, і ви не дали мені їсти; я спраглий, і ви не дали мені пити;

⁴³я був чужинцем, і ви не прийняли мене; нагий, і ви не одягнули мене; хворий і в темниці, і ви не відвідали мене.

⁴⁴Тоді й вони відповідять і скажуть: Господи, коли ми бачили тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або в темниці й не служили тобі?

⁴⁵Тоді відповість їм і скаже: Істинно кажу вам, що все, що ви не зробили для одного з найменших сих, ви не зробили й для мене.

⁴⁶І йдуть сі на вічну муку, а праведники — на вічне життя.