Matthew 25

¹Тоді царство небесне буде подібне десяти панням, подругам нареченої, які взяли світильники свої й вийшли назустріч наречено́му.

²І п'ять із них були нерозумні, а п'ять — мудрі.

³Бо нерозумні, взявши світильники, не взяли з собою олії.

⁴А мудрі взяли олію в посудинах своїх разом зі світильниками.

⁵Коли ж наречений замовкав, вони всі задрімали й заснули.

⁶Але в половині ночі піднявся крик: «Ось наречений! Виходьте йому назустріч!»

⁷Тоді всі ті панни встали й приготували світильники свої.

⁸А нерозумні сказали мудрим: «Дайте нам олії своєї, бо світильники наші гаснуть».

⁹Мудрі ж відповіли, кажучи: «Щоб не вистачило нам і вам; пійдіть краще до торговців та купіть собі олії».

¹⁰А поки вони йшли купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, увійшли з ним на весілля, і двері затворилися.

¹¹Потім прийшли й інші панни, кажучи: «Господи, Господи, відкрий нам!»

¹²Він же відповів і сказав: «Істинно кажу вам, я вас не знаю».

¹³Тому бадьоріться, бо ви не знаєте ні дня, ні години.

¹⁴Бо подібно як людина, яка збиралася в подорож, покликала рабів своїх і передала їм майно своє.

¹⁵І одному дав п'ять талантів, другому — два, третьому — один, кожному за його здатністю, і відійшов.

¹⁶Той, що отримав п'ять талантів, одразу пішов і торгував ними й заробив п'ять талантів більше.

¹⁷Так само й той, що отримав два таланти, заробив два таланти більше.

¹⁸А той, що отримав один талант, пішов, вирив яму в землю й сховав гроші пана свого.

¹⁹Через довгий час повернувся пан тих рабів і розрахувався з ними.

²⁰І той, що отримав п'ять талантів, підійшов, приніс п'ять талантів більше й сказав: «Пане, п'ять талантів ти мені дав; ось, я заробив п'ять талантів більше».

²¹Пан його сказав йому: «Добре, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, я поставлю тебе над великим; увійди в радість пана свого».

²²І той, що отримав два таланти, підійшов і сказав: «Пане, два таланти ти мені дав; ось, я заробив два таланти більше».

²³Пан його сказав йому: «Добре, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, я поставлю тебе над великим; увійди в радість пана свого».

²⁴І той, що отримав один талант, підійшов і сказав: «Пане, я знав, що ти людина суровий, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

²⁵Та я побоявся, пішов і сховав твій талант у землю; ось твоє».

²⁶Пан же його відповів і сказав йому: «Злий і ледачий рабе! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав.

²⁷Отже, мав би ти віддати гроші мої менулам, і я прийшовши одержав би своє з прибутком.

²⁸Тому візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів.

²⁹Бо кожному, хто має, дасться й більше, і в нього буде надмір; а той, хто не має, то й те, що має, буде взято в нього.

³⁰А того непридатного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач та скрегіт зубів».

³¹Коли ж Син людський прийде в славі своїй та всі ангели з ним, тоді сяде він на престолі слави своєї.

³²І зберуться перед ним усі народи, і відділить їх один від одного, як пастир відділяє овець від козлів.

³³І поставить овець по правиці своїй, а козлів — по лівиці.

³⁴Тоді скаже Цар тим, що по правиці його: «Приходьте, благословенні Отця мого, успадкуйте царство, приготоване для вас від заснування світу».

³⁵Бо я голодував, і ви мене нагодували; я жаждав, і ви мене напоїли; я був чужинцем, і ви мене прихистили.

³⁶Я був нагий, і ви мене одягли; я хворів, і ви мене відвідали; я був у в'язниці, і ви до мене прийшли».

³⁷Тоді скажуть йому праведні: «Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, чи спраглим і напоїли?

³⁸Коли ми бачили тебе чужинцем і прихистили, чи нагим і одягли?

³⁹Коли ми бачили тебе хворим чи у в'язниці й прийшли до тебе?»

⁴⁰І Цар скаже їм у відповідь: «Істинно кажу вам, що все, що ви зробили одному з найменших братів моїх, то мені зробили».

⁴¹Тоді скаже й тим, що по лівиці його: «Іди́те від мене, проклясті, в огонь вічний, приготований для диявола й ангелів його».

⁴²Бо я голодував, і ви мене не нагодували; я жаждав, і ви мене не напоїли.

⁴³Я був чужинцем, і ви мене не прихистили; нагий, і ви мене не одягли; хворий та у в'язниці, і ви не відвідали мене».

⁴⁴Тоді скажуть і вони в відповідь: «Господи, коли ми бачили тебе голодним, чи спраглим, чи чужинцем, чи нагим, чи хворим, чи у в'язниці, і не послужили тобі?»

⁴⁵Тоді скаже їм у відповідь: «Істинно кажу вам, що все, чого ви не зробили одному з найменших, то й мені не зробили».

⁴⁶І пійдуть ці на вічну муку, а праведні — на вічне життя».