Matthew 8

¹Коли Ісус сійшов з гори, за ним слідувало багато народу.

²І ось прокажений, підійшовши до нього, падав перед ним на коліна і сказав: "Господи! Якщо хочеш, можеш очистити мене."

³Ісус, простягнувши руку, доторкнувся його та сказав: "Хочу, будь чистий!" І одразу він очистився від прокази.

⁴Тоді Ісус сказав йому: "Дивись, нікому не кажи; але піди, покажи себе священикові й принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення."

⁵Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, сотник підійшов до нього й просив його.

⁶І сказав: "Господи! Мій слуга лежить удома паралізований і страшенно мучиться."

⁷Ісус сказав йому: "Я піду й виліку його."

⁸Сотник, відповідаючи, сказав: "Господи! Я не гідний, щоб Ти увійшов під мій дах; але скажи тільки слово, і мій слуга буде здоров.

⁹Адже й я людина під владою, маю під собою вояків; кажу одному: ходи, — і йде; іншому: приходи, — і приходить; і слузі своєму: зроби те, — і робить."

¹⁰Почувши це, Ісус дивувався й сказав тим, хто йшов за ним: "Істинно кажу вам: у Ізраїлі я не знайшов такої великої віри.

¹¹А говорю вам, що багато хто прийде зі сходу й із заходу й будуть сидіти з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.

¹²А сини царства будуть вигнані в найтемніше місце; там буде плач і скрегіт зубів."

¹³Тоді Ісус сказав сотникові: "Йди; як ти вірував, нехай буде тобі." І слуга його видужав у тієї самої години.

¹⁴Коли Ісус прийшов у дім Петра, він побачив його тещу, що лежала в гарячці.

¹⁵Він доторкнувся її руки, і гарячка залишила її; вона встала й служила йому.

¹⁶Коли ж настав вечір, до нього привели багатьох біснуватих; і він словом виганяв духів та виліковував усіх хворих.

¹⁷Це було задля того, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: "Він взяв на себе наші немочі й носив наші хвороби."

¹⁸Ісус, побачивши навколо себе багато народу, наказав перейти на той бік озера.

¹⁹І один книжник, підійшовши, сказав йому: "Учителю! Я піду за тобою, куди б ти не пішов."

²⁰Ісус сказав йому: "Лисиці мають нори й птахи небесні — гнізда; а Син Людський не має де голову схилити."

²¹Інший же з учнів його сказав йому: "Господи! Дозволь мені спочатку піти й поховати мого батька."

²²Ісус же сказав йому: "Іди за мною й дай мертвим хоронити своїх мертвців."

²³Й він увійшов у човен, і учні його слідували за ним.

²⁴І ось велика буря піднялася на озері, так що човен хвилями накривався; а він спав.

²⁵І учні його, підійшовши, розбудили його й сказали: "Господи! Рятуй нас, гинемо!"

²⁶І він сказав їм: "Чого ви боїтесь, маловірні?" Потім встав, загримів на вітри й на озеро, й настала велика тиша.

²⁷А люди дивувалися й говорили: "Хто це, що й вітри, й озеро слухаються його?"

²⁸Коли він прибув на той бік, до землі гадаринської, вийшло йому назустріч два біснуваті, які виходили з гробів; вони були так люті, що ніхто не міг проходити тим шляхом.

²⁹І ось вони закричали й сказали: "Що нам до тебе, Сине Божий? Ти прийшов сюди перш часу мучити нас?"

³⁰Далеко від них було багато свиней, що паслися.

³¹Демони ж просили його й говорили: "Якщо ти виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней."

³²І він сказав їм: "Йдіть!" Вони ж, вийшовши, пійшли в стадо свиней; і ось усе стадо кинулося з крутизни в озеро й утопилося у воді.

³³А пастухи розбіглися й, побігши в місто, розповідали все це й що стало з біснуватими.

³⁴І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; побачивши його, вони просили його, щоб він відійшов з їхньої землі.