Nahum 3

¹Горе місту кровожадному! воно повне брехні й грабежу; здобич не перестає від нього;

²Шум батога, й шум гриміння коліс, й ляскання коней, й стрибання колісниць.

³Вершник підіймає блискучий меч та сяючий спис: і множество вбитих, і велика кількість трупів; нема кінця їхнім мертвецам; спотикаються об їхні трупи:

⁴Через велику кількість розпусти гарної розпусниці, владарки чарів, яка продає народи своєю розпустою й родини своїми чарами.

⁵Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваоф; і відкрию твій поділ перед лицем твоїм, і покажу народам наготу твою й царствам сором твій.

⁶І киину на тебе мерзотні нечистоти, і зроблю тебе ганебною, і поставлю тебе на посміховище.

⁷І станеться, що всі, хто дивиться на тебе, будуть утікати від тебе й говорити: Ніневія спустошена; хто посумує за нею? звідки шукатиму для тебе утішників?

⁸Чи ти краща від Но багатолюдного, що лежав серед річок, мав води навколо себе, котрий мав мур морський і стіну з морю?

⁹Ефіопія й Єгипет були її силою, й безконечна вона; Путь й Лівійці були твоїми помічниками.

¹⁰І вона була відведена в полон; малі діти її були розбиті на вулицях; про вельмож її кидали жереб, і всі велики люди її були скручені в кайдани.

¹¹І ти будеш п'яна; ти будеш схована, й ти також будеш шукати сили від ворога.

¹²Усі твої твердині будуть як смоківниці з ранніми плодами: якщо їх потрусити, упадуть вони в уста їдця.

¹³Ось народ твій у середині тебе жінки; ворота твоєї землі будуть широко відкриті перед твоїми ворогами; вогонь поглине засуви твої.

¹⁴Черпай собі воду для облоги, укріпи твердині свої; ходи в глину й мни глину, укріпи пічу для цегли.

¹⁵Там вогонь поглине тебе; меч переріже тебе, поглине тебе, як гусінь; помножай себе, як гусінь, помножай себе, як сарана.

¹⁶Ти помножив купців своїх більше за зірки небесні: гусінь портить й утікає.

¹⁷Вінчані твої як сарана, й полководці твої як великі кобилки, які в холодний день табором залягають у плотах; коли сонце сходить, летять геть, і місце їхнього перебування невідоме.

¹⁸Пастирі твої дрімають, цар ассирійський; знатні люди твої лежать у прості; народ твій розсіяний по горах, й немає нікого, хто збирав би його.

¹⁹Немає врачування для твоєї рани; рана твоя болюча: усі, хто чує звістку про тебе, плеснуть руками над тобою; бо на кого не переходила постійно злоба твоя?