Numbers 16

¹І Корей, син Ізгара, син Кохата, син Левія, взяв з собою Датана й Абірама, синів Еліава, і Она, сина Пелета, синів Рувимових,

²і вони встали перед Мойсеєм з чоловіками з синів Ізраїлевих, двісті й п'ятдесят, князівства товариства, покликані від збору, чоловіки імені,

³і зібралися вони проти Мойсея й проти Аарона, і сказали їм: `Досить вам! бо все товариство -- всі вони святі, і в їхньому середку Господь; тому ж ви піднесли себе над збір Господній?'

⁴І Мойсей почув, і впав на обличчя своє,

⁵і говорив він до Кореї й до всього його товариства, кажучи: `Завтра! -- і Господь відає, хто його, і хто святий, і наблизив його до Себе; й того, кого Він обере, наблизить до Себе.

⁶Зробіть оце: візьміть для себе кадильниці, Кореє, й все товариство його,

⁷й покладіть у них вогонь, і покладіть на них фімі́ам перед Господом завтра, і буде -- той чоловік, якого обере Господь, він святий; -- досить вам, сини Левіїні.'

⁸І Мойсей сказав до Кореї: `Слухайте, прошу, сини Левіїні;

⁹чи мало для вас, що Бог Ізраїлів відокремив вас від товариства Ізраїлевого, щоб наблизити вас до Себе, робити послугу при скинії Господній, і стояти перед збором, щоб служити їм? --

¹⁰так, Він наблизив тебе, і всіх братів твоїх, синів Левіїних, з тобою -- і ви хочете й священства!

¹¹Тому ти й все твоє товариство, що зібралося, повстали проти Господа; й Аарон, що він, що ви ропщете проти нього?'

¹²І Мойсей послав покликати Датана й Абірама, синів Еліава, й вони сказали: `Ми не піднімемось;

¹³чи мало для тебе, що ти вивів нас із землі, яка тече молоком і медом, щоб умертвити нас у пустині, що ти ще й сам себе князем над нами ставиш?

¹⁴Так, в землю, яка тече молоком і медом, ти нас не вивів, й не даєш нам спадщини поля й виноградника; очі цих чоловіків ти виколюєш? ми не піднімемось.'

¹⁵І дуже погніївся Мойсей, і сказав до Господа: `Не звертай до їхньої жертви; жодного осла від них я не взяв, і жодного з них я не образив.'

¹⁶І Мойсей сказав до Кореї: `Ти й все твоє товариство, будьте перед Господом, ти й вони, й Аарон, завтра;

¹⁷й візьміть кожний свою кадильницю, і покладіть на них фімі́ам, і принесіть перед Господа, кожний свою кадильницю, двісті й п'ятдесят кадильниць; і ти й Аарон, кожний свою кадильницю.'

¹⁸І взяли вони кожний свою кадильницю, й покладли в них вогонь, й покладли на них фімі́ам, і стали при вході шатра збору, з Мойсеєм й Аароном.

¹⁹І Корей скликав проти них усе товариство до входу шатра збору, і слава Господня явилася всьому товариству.

²⁰І Господь говорив до Мойсея й до Аарона, кажучи:

²¹`Відокремітеся від середини цього товариства, і Я спалю їх одного разу;'

²²й вони впали на обличчя свої, й сказали: `Боже, Боже духів усякої плоті -- один чоловік грішить, й проти всього товариства Ти гніваєшся!'

²³І Господь говорив до Мойсея, кажучи:

²⁴`Говори до товариства, кажучи: Піднімітеся звідти, від шатра Кореї, Датана й Абірама.'

²⁵І встав Мойсей, і пішов до Датана й Абірама, й старійшини Ізраїлеві пішли за ним,

²⁶й говорив він до товариства, кажучи: `Відійдіть, прошу, від шатрів цих нечестивих людей, і не доторкайтеся до всього, що у них, щоб вам не загинути в усіх гріхах їхніх.'

²⁷І піднялися вони від шатра Кореї, Датана й Абірама, звідти, і Датан й Абірам вийшли, стоячи при вході своїх шатрів, і їхні жінки, й їхні сини, й їхні малюки.

²⁸І сказав Мойсей: `Цим ви пізнаєте, що Господь послав мене робити всі ці діла, що вони не від мого серця;

²⁹якщо по смерті всіх людей помруть вони -- або удар всіх людей буде покладено на них -- то Господь не послав мене;

³⁰а якщо дивну річ зробить Господь, і земля розтворить уста свої й проковтне їх, і все, що у них, і зійдуть вони живі до Шеолу -- то ви пізнаєте, що ці люди зневажили Господа.'

³¹І сталося, як закінчив він говорити всі ці слова, то земля, що під ними, розтворилась,

³²і земля розтворила уста свої, і проковтнула їх, і будинки їхні, й всіх людей, що були з Кореєю, й всього майна,

³³і зійшли вони, й всі, що було з ними, живі до Шеолу, й земля затворила їх, й загинули вони з середини збору;

³⁴й всім Ізраїлянам, що були навколо них, вбіглося від голосу їхнього, бо вони сказали: `Щоб земля не проковтнула й нас;'

³⁵й вогонь вийшов від Господа, й спалив двісті й п'ятдесят чоловіків, що принесли фімі́ам.

³⁶І Господь говорив до Мойсея, кажучи:

³⁷`Скажи Елеазарові, синові Аарона священика, нехай піднесе кадильниці з середини пожежі, й вогонь розсіяй туди, бо вони освячені,

³⁸кадильниці цих грішників проти своїм душам; нехай роблять з них розкладисті листи, покриття до жертівника, бо вони принесені перед Господа, й вони освячені; і будуть вони знаком для синів Ізраїлевих.'

³⁹І взяв Елеазар священик мідяні кадильниці, що принесли ті, що були спалені, й розклали їх, покриття для жертівника --

⁴⁰спогад для синів Ізраїлевих, щоб чужинець, що не від насіння Аронова, не наближався, щоб давати фімі́ам перед Господом, і не був, як Корей, і як товариство його, -- як Господь говорив чрез руку Мойсея до нього.

⁴¹І все товариство синів Ізраїлевих ропщуло, завтра, на Мойсея й на Аарона, кажучи: `Ви -- ви умертвили народ Господній.'

⁴²І сталося, як скликалося товариство на Мойсея й на Аарона, то вони обернулися до шатра збору, й ось, хмара покрила його, і слава Господня явилася;

⁴³й прийшли Мойсей -- і Аарон теж -- до переду шатра збору.

⁴⁴І Господь говорив до Мойсея, кажучи:

⁴⁵`Піднімітеся від середини цього товариства, і Я спалю їх одного разу;' й вони впали на обличчя свої,

⁴⁶і сказав Мойсей до Аарона: `Візьми кадильницю, й покладі в неї вогонь з жертівника, й покладі фімі́ам, й піди, поспішай до товариства, й зроби очищення за них, бо гнів вийшов від Господа -- мор почався.'

⁴⁷І взяв Аарон, як говорив Мойсей, й побіг до середини збору, й ось, мор почався серед народу; й дав він фімі́ам, й зробив очищення за народ,

⁴⁸й стояв між мертвими й живими, й мор затримався;

⁴⁹й померло від мору чотирнадцять тисяч й сім сотень, крім тих, що померли в справі Кореї;

⁵⁰й повернувся Аарон до Мойсея, до входу шатра збору, й мор затримався.