Numbers 32

¹А у синів Рувимових і у синів Гадових було велике багато худоби; і вони побачили землю Язира й землю Галаду, а то місце справді було місцем для худоби;

²І прийшли сини Гадові й сини Рувимові й промовили до Мойсея, і до священика Елеазара, і до князів громади, говорячи:

³Аттарот, і Дібон, і Язир, і Німра, і Хесбон, і Елеале, і Шебам, і Нево, і Беон —

⁴земля, яку Господь побив перед громадою Ізраїлю, земля для худоби, а у рабів твоїх худоба є.

⁵І сказали вони: якби ми знайшли милість в очах твоїх, дай цю землю рабам твоїм у володіння, і не вели нам переходити через Йордан.

⁶І сказав Мойсей синам Гадовим і синам Рувимовим: чи братія ваші піду у битву, а ви сидітимете тут?

⁷Навіщо ж ви відраджуєте серце синів Ізраїльських переходити в землю, яку дав їм Господь?

⁸Так учинили отці ваші, коли я послав їх від Кадес-Барнеї побачити землю;

⁹І вони піднялися до долини Ешкол, побачили землю й відрадили серце синів Ізраїльських, щоб не входити в землю, яку дав їм Господь;

¹⁰І запалав гнів Господа в той день, і Він поклявся, говорячи:

¹¹Люди, що вийшли з Єгипту, від двадцяти років і вище, не побачать землю, яку клявся дати Авраамові, Ісакові й Якову, тому що не йшли повністю за Мною;

¹²окрім Халева, сина Єфонніїва, Кенезитянина, і Ісуса, сина Нунова, тому що вони повністю йшли за Господом;

¹³І запалав гнів Господа на Ізраїль, і Він дав їм блукати в пустині сорок років, аж поки не скінчиться все те покоління, яке творило лукаве перед очима Господа.

¹⁴І ось ви встали замість отців ваших, приріст людей грішних, щоб приумножити ще гнів Господа на Ізраїль;

¹⁵Коли ви обернетеся від Нього, то Він залишить вас ще в пустині, і ви зробите лихо всьому цьому народові.

¹⁶І наблизилися вони до нього й сказали: овчарні для стад нашого скоту ми збудуємо тут, і міста для немовлят наших;

¹⁷а самі ми озброєні поспішимо перед синами Ізраїльськими, доки не введемо їх на місце їхнє; а немовлята наші будуть жити в укріплених містах через жителів землі;

¹⁸Не повернемося в дома наші, доки не успадкують сини Ізраїльські кожен спадщину свою,

¹⁹бо ми не успадкуємо з ними по той бік Йордану й далі, тому що спадщина наша дійшла нам по той бік Йордану на сході.

²⁰І сказав їм Мойсей: якщо ви вчините це, якщо озброїтеся перед Господом для битви,

²¹І кожен із вас озброєний перейде через Йордан перед Господом, доки Господь не позбавить його ворогів перед ним,

²²І земля буде покорена перед Господом — то після того повернетеся, і будете виправдані перед Господом і перед Ізраїлем; і земля ця буде вам у володіння перед Господом.

²³Якщо ж ви не вчините так, ось ви згрішите перед Господом, і знайте гріх ваш, що він знайде вас;

²⁴Будуйте собі міста для немовлят ваших і овчарні для стад ваших, і чиніть, що вислід із уст ваших.

²⁵І сказали сини Гадові й сини Рувимові до Мойсея, говорячи: раби твої вчинять, як господар наш велить;

²⁶Немовлята наші, жінки наші, худоба наша й усі звірі наші там у містах Галаду,

²⁷А раби твої озброєні пройдуть перед Господом на битву, як говорить господар наш.

²⁸І наказав про них Мойсей священику Елеазарові й Ісусові, сину Нунову, й головам отців племен синів Ізраїльських;

²⁹І сказав їм Мойсей: якщо сини Гадові й сини Рувимові переходять з вами через Йордан, кожен озброєний для битви, перед Господом, і земля буде покорена перед вами, то дасте їм землю Галаду у володіння;

³⁰Якщо ж не переходять озброєні з вами, то вони матимуть володіння серед вас у землі Ханаанській.

³¹І відповіли сини Гадові й сини Рувимові, говорячи: що Господь сказав рабам твоїм, те ми й вчиним;

³²Ми озброєні перейдемо перед Господом у землю Ханаанську, а спадщина володіння нашого буде з нами по той бік Йордану.

³³І дав їм Мойсей — синам Гадовим, і синам Рувимовим, і половині племені Манасії, сина Йосипового, царство Сихона, царя аморейського, й царство Ога, царя Башану, землю з містами її, в межах, міста землі навколо.

³⁴І збудували сини Гадові Дібон, і Аттарот, і Ароер,

³⁵І Аттарот-Шофан, і Язир, і Йокбега,

³⁶І Бет-Німру, й Бет-Аран, міста укріплені й овчарні.

³⁷І збудували сини Рувимові Хесбон, і Елеале, й Кірйатаїм,

³⁸І Нево, й Ваал-Меон (перейменовані), й Шібма, і назвали їхніми іменами назви міст, які вони збудували.

³⁹І пішли сини Махира, сина Манасії, у Галад, й оволоділи ним, й виженали аморея, що був у ньому;

⁴⁰І дав Мойсей Галад Махирові, сину Манасії, і він поселився в ньому.

⁴¹І Яїр, син Манасії, пішов й оволодів містами їхніми, й назвав їх містами Яїра;

⁴²І Новей пішов й оволодів Кенатом і селами його, й назвав його Новеєм, своїм іменем.