Numbers 9

¹І говорив Господь до Мойсея в пустині Синайській в першому місяці другого року після їхнього виходу з землі Єгипетської, кажучи:

²Нехай також дітьми Ізраїлю святкують Пасху в призначений їм час.

³У чотирнадцятий день цього місяця, під вечір, святкуватимете її в призначений час: за всіма обрядами її та за всіма постановами її святкуватимете її.

⁴І говорив Мойсей до дітей Ізраїльських, щоб святкували Пасху.

⁵І святкували Пасху в чотирнадцятий день першого місяця під вечір в пустині Синайській: за всім, що наказав Господь Мойсею, так зробили діти Ізраїльські.

⁶І були люди, які були осквернені мертвим тілом людини, і не могли святкувати Пасху того дня; і прийшли вони перед Мойсея й перед Аарона того дня:

⁷І сказали ті люди йому: Ми осквернені мертвим тілом людини; чому ж ми утримуємся від того, щоб не принести жертву Господеві в призначений час серед дітей Ізраїльських?

⁸І сказав до них Мойсей: Станьте, і я почую, що наказатиме Господь про вас.

⁹І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

¹⁰Говори до дітей Ізраїльських, кажучи: Якщо якась людина з вас чи з потомства вашого буде нечиста через мертвий тіл або буде у дорозі далеко, то все ж він святкуватиме Пасху Господеві.

¹¹У чотирнадцятий день другого місяця під вечір святкуватимуть її, і їстимуть її з хлібом пресним та гіркими травами.

¹²Не залишатимуть від неї до ранку й не переламуватимуть жодної кістки її: за всіма постановами Пасхи святкуватимуть її.

¹³Але людина, яка чиста й не у дорозі, і утримується від святкування Пасхи, та душа буде витята з народу свого; тому що жертву Господеву не принесла у призначений час, та людина понесе гріх свій.

¹⁴І якщо чужинець буде проживати серед вас й святкуватиме Пасху Господеві, то згідно з постановою Пасхи та згідно з порядком її нехай зробить: один закон буде для вас і для чужинця, й для рідного мешканця землі.

¹⁵І в день, коли зведена була скинія, хмара накрила скинію, намет свідчення; і під вечір був на скинії вигляд вогню аж до ранку.

¹⁶Так завжди: хмара накривала її вдень, і вигляд вогню вночі.

¹⁷І коли піднімалася хмара зі скинії, то потім синами Ізраїльськими відправляються в подорож; і де зупинялася хмара, там синам Ізраїльським розбивати намети.

¹⁸За велінням Господнім синами Ізраїльськими відправлялись у подорож, і за велінням Господнім розбивали намети; доки хмара перебувала на скинії, вони сиділи в наметах.

¹⁹І коли хмара довго затримувалась на скинії багато днів, то сини Ізраїльські дотримувались розпоряджень Господніх і не відправлялись у подорож.

²⁰І коли хмара була над скинією декілька днів; за велінням Господнім вони перебували в наметах, і за велінням Господнім відправлялись у подорож.

²¹І коли хмара затримувалась від вечора до ранку, і піднімалася хмара вранці, то вони відправлялись у подорож; або вдень, або вночі піднімалась хмара, вони відправлялись у подорож.

²²Чи два дні, чи місяць, чи рік затримувалась хмара над скинією, зупиняючись на ній, то сини Ізраїльські перебували в наметах і не відправлялись у подорож; а коли піднімалась вона, вони відправлялись.

²³За велінням Господнім зупинялись вони в наметах, і за велінням Господнім відправлялись у подорож; дотримувались розпоряджень Господніх за велінням Господнім через руку Мойсеєву.