Obadiah 1

¹Видіння Авдія. Так говорить Господь Боже про Едома: чули ми звістку від Господа, і посланець послан між народи, кажучи: встаньте й підіймемося проти неї в бою.

²Ось Я зробив тебе малим між народами; ти дуже презирний.

³Гордість серця твого обманула тебе, о ти, що мешкаєш у розселинах скелі, чиє житло високе; той, хто говорить у серці своєму: хто зведе мене на землю?

⁴Якщо б ти піднявся високо, як орел, і якщо б гніздо твоє було поставлене серед зірок, то й звідти Я зведу тебе, говорить Господь.

⁵Якби до тебе прийшли злодії, якби розбійники вночі (як ти спустошений!), чи не крали б вони лише до достатку? якби до тебе прийшли виноградарі, чи не залишили б вони гроздів для збирання?

⁶Як обшукано скарби Ісава! як вишукані його приховані скарби!

⁷Усі люди твого союзу проводили тебе до межі; люди, що були в миру з тобою, обманули тебе й переважили тебе; ті, що їдять хліб твій, поставили тобі пастку; немає в ньому розуму.

⁸Чи не винищу Я в той день, говорить Господь, мудреців з Едома й розуміння з гори Ісава?

⁹І воїни твої, о Теман, будуть переляканими, щоб кожен був знищений з гори Ісава мечем.

¹⁰За насильство проти брата твого Якова, сором покриє тебе, й ти будеш знищений на вік.

¹¹У день, коли ти стояв з іншого боку, у день, коли чужинці носили його добро й чужоземці входили в його брами й кидали жереб на Єрусалим, ти був як один з них.

¹²Але не дивися на день брата твого, на день його лиха, й не радій дітям Юди в день їх знищення; не говори гордо в день скорботи.

¹³Не входь до брами народу Мого в день їх нещастя; та й не дивися на їх страждання в день їх лиха, й не простягай руки на його добро в день його нещастя.

¹⁴І не стій на розділенні шляхів, щоб винищити тих, що утекли від нього; й не видавай тих, що залишилися від нього в день скорботи.

¹⁵Бо день Господа близько для всіх народів: як ти вчинив, так буде вчинено і тобі; твої діяння повернуться на голову твою.

¹⁶Бо як ви пили на святій горі Моїй, так будуть пити всі народи без переставання; так пиятимуть, ковтатимуть, й будуть, як ніколи не були.

¹⁷А на горі Сіоні будуть ті, що утекли, й вона буде святою; й дім Якова посяде своє володіння.

¹⁸І дім Якова буде вогнем, а дім Йосифа полум'ям, а дім Ісава палицею, й запалюватимуться серед них й знищуватимуть їх; й не буде ніщо залишене в домі Ісава; бо Господь говорив.

¹⁹І південні землі посядуть гору Ісава, й низовини посядуть філістимлян; й посядуть поле Ефремаїма й поле Самарії; а Веніямин посяде Галаад.

²⁰І вигнанці цього війська синів Ізраїлевих, що між ханаанеями, посядуть до Сарепти; й вигнанці Єрусалиму, що в Сефараді, посядуть міста південні.

²¹І спасителі підійдуть на гору Сіон судити гору Ісава; й царство буде Господнім.