Ruth 3

¹І сказала їй її свекруха Ноемі: донечко моя, хіба я не повинна шукати для тебе спокійного місця, щоб добре було тобі?

²Тепер ось Бооз, наш родич, у якого ти була зі служницями його; ось він сьогодні ночі повіває ячмінь на гумні.

³Тому вмийся та помажся маслом, і одягни одежу твою, і сходи на гумно; але не розкривайся йому, доки він не скінчить їсти й пити.

⁴І коли він ляже спати, то позначь місце, де він спатиме; потім прийди, відкрий його ноги й ляжи; і він скаже тобі, що робити.

⁵І вона сказала йому: все, що ти скажеш, я зроблю.

⁶І зійшла вона на гумно й зробила все, як наказала їй свекруха її.

⁷І коли Бооз поїв й попив, і серце його веселилося, він ліг спати при кучі житниці; і вона потай прийшла, відкрила його ноги й ляглась.

⁸І сталось в середину ночі, що чоловік той пробудився від страху, й обернувся, ось жінка лежить при його ногах.

⁹І він сказав: хто ти? І вона відповіла: я Рут, служниця твоя; розстели мантію твою над служницею твою, бо ти родич близький.

¹⁰І він сказав: благословена ти Господом, донечко моя; ти виявила благочестя більше, ніж перше, не ходячи за молодими людьми, біднозвідними чи багатими.

¹¹І тепер, донечко моя, не бійся; я зроблю для тебе все, що ти просиш, бо весь народ міста мого знає, що ти жінка доброчесна.

¹²І справедливо, що я родич близький; але є родич ближче, ніж я.

¹³Перенічуй цієї ночі; й коли завтра він захоче виконати для тебе обов'язок близького родича, добре, нехай він зробить; а якщо не захоче, то клянусь Господом, я сам виконаю для тебе обов'язок близького родича; лягай спати.

¹⁴І вона лежала при його ногах аж до ранку; й встала рано, раніше, ніж можна було один одного пізнати. І він сказав: нехай ніхто не дізнається, що жінка приходила на гумно.

¹⁵І він сказав: принеси ризи, що на тобі, й тримай її. І вона тримала, а він насипав їй шість мір ячменю й поклав на неї, й пішов до міста.

¹⁶І коли вона прийшла до матері своєї, та й запитала: як справи, донечко моя? І розповіла їй про все, що зробив для неї чоловік той.

¹⁷І сказала: шість мір ячменю дав він мені, бо сказав: не йди до матері своєї порожня.

¹⁸І вона сказала: жди, донечко моя, доки ти дізнаєшся, чим закінчиться це; бо чоловік той не спокійно спатиме, доки не завершить цієї справи сьогодні.