Zechariah 7

¹І сталося в четвертому році царя Дарія, що слово Господнє прийшло до Захарії в четвертий день дев'ятого місяця, саме в Кіслеві.

²Тоді жителі Вифіля послали Шарецера й Регем-Мелеха та людей їхніх просити милості у Господа,

³і говорити до священиків дому Господа Саваофа та до пророків, кажучи: чи мені плакати в п'ятому місяці, відокремлюючи себе, як я робив уже багато років?

⁴І прийшло до мене слово Господа Саваофа, кажучи:

⁵Скажи всьому народові землі та священикам, кажучи: коли ви постилися та ридали в п'ятому й в сьомому місяцях, навіть упродовж цих сімдесяти років, чи справді ви постилися для мене, для мене?

⁶І коли ви їсте та пієте, хіба не для себе ви їсте й для себе пієте?

⁷Чи не мали б ви слухати слів, які Господь кричав через попередніх пророків, коли Єрусалим був населений та в достатку, і міста його навколо нього, і південь, і низина були населені?

⁸І прийшло до Захарії слово Господнє, кажучи:

⁹Так говорив Господь Саваоф, кажучи: Судіть судом істинним, і виявляйте милість та співчуття кожен до брата свого;

¹⁰і не гноьбіть удову та сироту, чужинця та бідного; і нехай ніхто з вас не задумує зла проти брата свого в серці своєму.

¹¹Але вони відмовилися слухати й відвернули плече, і закупорили вуха свої, щоб не чути.

¹²Так вони зробили серця своя, як адамант, щоб не чути закону та слів, які послав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків: тому прийшов великий гнів від Господа Саваофа.

¹³І сталося, що як він кричав, а вони не слухали, так і вони кричатимуть, а я не слухатиму, говорить Господь Саваоф;

¹⁴але я розсію їх смерчем серед усіх народів, яких вони не знали. І земля була спустошена позаду них, так що ніхто не проходив крізь неї й не повертався: бо вони спустошили приємну землю.